Вчора на JDJournal вийшла стаття, де рекрутерка пояснює, чому Big Law так агресивно поглинає все, що рухається.

Авторка (з посиланням на свій же звіт про консолідацію юридичного ринку) пише, що все більше фірм обирають злиття як стратегію для власного виживання. Економічний тиск, бажання збільшити кількість клієнтів і виробничі потужності, потреба в комплексному обслуговуванні — все це перетворило ринок на територію великих зграй, де поодинці ти просто не вигрібаєш.

Анжелі пише, що органічне зростання тепер здається надто повільним і ризикованим. Поки ти будеш роками вирощувати власну практику, конкуренти куплять готову команду з клієнтами й досвідом за один вікенд. Ще й твої найкращі юристи невпинно йдуть у більші фірми, бо хочуть кращі бонуси і ширші можливості.

Словом, середній сегмент ринку опинився у зоні вимирання. Вони занадто великі, щоб бути гнучкими бутіками, і занадто малі, щоб тягатися з гігантами за технології. Працювати «по-старому» вже просто невигідно.

Крім бажання захопити більше столів у оупенспейсі, є й інша причина, яка змушує партнерів обʼєднуватись. Не так давно PwC писали, що це усе фінансування ШІ у промислових масштабах, що спонукає фірми до радикального перерозподілу капіталу. Приблизно третина всіх угод у 2025 році відбулася суто через технології ШІ. Всі вкладають трильйони в інфраструктуру, і це поглинає кошти, які раніше йшли на органічний розвиток.

Тож наступного разу, коли побачиш, як партнери двох різних фірм шепочуться в кутку на івенті, будь готовий до того, що вони обговорюють не пружність канапок, і навіть не засідання ВАКС по Єрмаку. Завтра ти прокинешся, і виявиться, що твою середнього розміру галеру поглинули (щоправда, на збільшення твого особистого спейсу в оупенспейсі це навряд вплине).

Ласкаво просимо в епоху корпоративних левіафанів.

А якщо ти ще не читав вʼю про те, як Inly влились в найбільшу фірму України (Астерс) – тиць сюди.