У пʼятницю у Верховному Суді відбувся Пленум. Розглядали “надзвичайно важливі та актуальні питання, а також питання, які викликали жвавий інтерес”. Але розглядали так, наче вирішували, у який колір перефарбувати шпалери у кабінеті Князєва.

Пленум ВС пройшов дивно — Світлину взяли без дозволу на ФБ Верховного Суду

Отже, от що було на порядку денному:

про звернення до ВРУ щодо законопроектів від 29.06.2023 № 9438 та від 14.07.2023 № 9438-1 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя».
про звернення до ВРУ щодо законопроектів від 03.07.2023 № 9454 та від 11.07.2023 № 9454-1 «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”» щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади».

По суті законопроєкти є реакцією на розслідування НАБУ щодо колишнього голови ВС Князєва. Правовий комітет ВРУ звернувся до ВС з проханням надати їм оцінку.

Проект 9438 пропонує: додати в КК і віднести до підслідності НАБУ такі статті:

Стаття 370-1. Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди судді чи присяжному
Стаття 370-2. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди суддею чи присяжним
Стаття 370-3. Вплив на прийняття судового рішення суддею, присяжним
Стаття 370-4. Підкуп експерта, спеціаліста
Стаття 370-5. Підкуп свідка

Проект 9438-1 пропонує доповнити статті 368, 369 КК пунктами про хабарі конкретно суддям та присяжним. Та доповнити КК статтею 369-4 “Вплив на прийняття судового рішення суддею, присяжним”.

Як відбувався Пленум

Перш ніж я перейду до суті, хочу поділитися враженням від формату Пленуму. Я от при слові “Пленум Верховного Суду” уявляю собі дві сотні вʼїдливих і допитливих правових світил, які разом намагаються вирішити долю Верховного Суду після потужного репутаційного удару, який завдав Князєв. Судді, певно, сперечаються, сміливо висувають одне одному неочевидні аргументи, контраргументи; молодші судді зачаровано спостерігають за тим, на якому захмарному рівні старші судді ведуть правову дискусію, як вони відчувають дух епохи і свою активну роль у державі.

Натомість, Станіслав Кравченко зачитав без інтонації папір і без явних ознак жвавого обговорення поставив питання на голосування. Передивіться ось тут з 35 хвилини його переконливу промову:

Судді взяли і проголосували.

Мені загалом ОК така єдність і одностайність суддів з питань виживання Верховного Суду, але якось мало у цьому всьому було життя. Тим не менше:

Що вирішив Пленум

Вищевказаний папір, який зачитував пан Кравченко, написаний був вельми якісно. На думку спічрайтерів, судді мають звернутися до ВРУ із рекомендацією допрацювати законопроекти щодо змін в КК, тому що:

пропозиції несистемні. Вони стосуються посилення відповідальності за корупцію суддів, хоча є ще багато інших сфер, де корупція викликає занепокоєння громадськості, наприклад у повоєнній відбудові (послались на опитування громадської думки). Чому відповідальність не посилюється і у цих сферах?
фактично в КК уже передбачена відповідальність за всі перелічені діяння, тому створюєтся конкуренція норм;
застосовується інші підходи до диференціації діянь за тяжкістю, ніж в уже існуючих статтях;
проект є реагуванням на один єдиний випадок (справа Князева, хоча її не назвали прямо);
пропонується посилити відповідальність за корупцію суддів, присяжних, свідків, експертів, спеціалістів, але не адвокатів і прокурорів.

Проект 9454 пропонує дати ВРП повноваження проводити “моніторинг роботи суду” в разі вручення повідомлення про підозру у вчиненні корупційного кримінального правопорушення одному із суддів відповідного суду та прийняття ВРП рішення про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешт такого судді або про його тимчасове відсторонення.

Порядок моніторингу прийме сама ВРП.

Він може включати:

моніторинг способу життя суддів;
проведення повної перевірки декларацій;
звернення з запитами для перевірки належного виконання суддями їх обов’язків та встановлення наявності або відсутності ознак вчинення ними дисциплінарних проступків;
опитування з використанням поліграфу;
виклик суддів та працівників апарату суду до ВРП для надання пояснень;
збір від будь-кого бажаючого інформації про вчинення суддями дисциплінарних проступків.

Альтернативний законопроект пропонує все те ж саме і у випадку підозри когось із суддів у вчиненні злочину проти основ національної безпеки.

Пленум ВС прийшов до висновку (115 суддів “за”, один проти) що в такому вигляді законопроекти не мають бути прийняті, тому що:

вони посягають на незалежність судової влади;
по суті впроваджують колективну відповідальність суддів (одного запідозрили – перевіряють всіх);
судді уже подають майнові декларації, декларації родинних зв’язків та доброчесності, тобто інструментів і так достатньо;
власне розслідування у кримінальному провадженні проти судді, яке і є підставою для проведення моніторингу, саме по собі є ефективнішим інструментом для виявлення порушень з боку суддів;
пропонується розпочати моніторинг Верховного суду не пізніше ніж через 14 днів після набрання законом чинності, але це дуже мало для того, щоб ВРП могла затвердити якісний порядок такого моніторингу;
повноваження проводити моніторинг матиме ВРП, вона ж визначатиме його порядок;
моніторинг можна використовувати як інструмент втручання в конкретні справи, помсти суддям. Потрібно обмежити можливість задавати суддям і працівникам апарату питання щодо актуальних справ, що перебувають на розгляді і використовувати процедуру як інструмент тиску у цих справах;
немає строків, які визначатимуть часові межі проведення моніторингу, пропонують їх встановити – 2 місяці;
окремо пройшлись по ідеї проведення опитування з допомогою поліграфу. Згадали що це може призводити до порушення презумпції невинуватості, такого, що порушує гідність поводження, надмірного втручання в особисте життя. Крім того, методика не має достатнього наукового обгрунтування. Згадали, що конгрес США прийняв Акт про захист працівників від проведення поліграфу, та про справу Дага Вільямса, якого засудили за те, що він давав консультації, як обманути поліграф. А в Австрії, Намеччині та Австралії використання поліграфу заборонене.

Цікаво, що раніше ВС заявляв на своїй сторінці: “Верховний Суд підтримує необхідність упровадження кроків, які сприятимуть відновленню довіри до системи правосуддя та прискоренню євроінтеграції України”. Йшлось, в тому числі, про перевірку суддів на поліграфі. Але ця заява на сайті не була погоджена з суддями Верховного суду. Раніше ми писали про це тут. А тут аналіз корисності ідеї з поліграфом.

Але це не все

Судді Касаційного господарського суду запропонували прийняти іще одну постанову, якою рекомендувати суддям ВС, які цього ще не зробили, у двохмісячний строк подати майнові декларації. До того, як це стане знову обов’язковим за законом. Цей пункт був погоджений Пленумом. А от наступний — не був.

Судді запропонували ініціювати проведення ВККС перевірки декларацій доброчесності суддів Верховного Суду. Цю пропозицію Пленумом відхилив – “за” проголосували 15 суддів, 89 – “проти”, решта не голосували. Аргументи, які звучали проти — ініціювання перевірок Пленумом не передбачено законом, і підставою для перевірки має бути інформація про якесь порушення судді.

Вирішили, що наступний Пленум відбудеться в середині-кінці вересня. На ньому будуть створені/оновлені робочі групи щодо розвитку/реформування роботи суду/судів. Тоді ж вирішили обговорити одну з ініціатив, запропоновану на Пленумі – створення посади “професійного критика” який опікуватиметься питанням відкритості та прозорості діяльності суду, але в межах суддівської етики.

Оля Веретільник: Автор