Міжнародний суду ООН без росії

Ви вже певно читали, що Міжнародний суд справедливості вперше у своїй 78-річнній історії не матиме судді із росії (або СРСР), але чи дійсно росія втрачає вагу в ООН?

Це питання виникло у мене, бо кандидат від росії Кирил Геворгян набрав аж 77 голосів на Генеральній асамблеї ООН, а це наче як немало. Але немало це лише перший погляд людини, яка не дуже розбирається у тому, як працює ООН. Але я трохи розібрався, і таки да, росія дійсно істотно втратила підтримку. Про це свідчить і процес номінації кандидатів у судді, і саме голосування.

Міжнародний суду ООН без росії

Кому влом читати увесь мій аматорський міжнародно-правовий текст, ось вам саммарі:

  • За суддів паралельно голосують два органи ООН: Генеральна Асамблея і Рада Безпеки.
  • Аби стати суддею, номінанти мають набрати більшість і там, і там: у Генасамблеї це більше 97 голосів, у Радбезі — більше 8.
  • Геворгян пролетів і там, і там. Це при тому, що з лютого 2021 його обрали аж цілим віце-президентом суду.
  • Отже він пакує трусєля і 6 лютого 2024 має повернутися із такої ненависної російській душі Європи назад на болота.

Але деталі цього процесу майже так само цікаві, як і результат, тому раджу читати далі.

Номінація

Кандидатів у судді номінують країни. Цього разу було 9 кандидатів на 5 вакантних посад суддів. Ось хто кого номінував цього року:

VacancyCandidatesNominating national groups
Mohamed Bennouna
Morocco
Chaloka Beyani
Zambia
Netherlands, Zambia
Ahmed Amin Fathallah
Egypt
Egypt
Antoine Mindua
DR Congo
China, DR Congo
Dire Tladi
South Africa
Brazil, Finland, Latvia, Mexico, Portugal, Sierra Leone, South Africa
Kirill Gevorgian
russian federation
Bogdan Aurescu
Romania
Bulgaria, Estonia, Italy, Latvia, Netherlands, Peru, Poland, Portugal, Romania, Sweden
Kirill Gevorgian
russian federation
Belarus, China, Russia
Patrick Lipton Robinson
Jamaica
Juan Manuel Gómez Robledo
Mexico
Australia, Brazil, Colombia, Denmark, Finland, France, Guatemala, Mexico, Norway, Portugal, Spain, Sweden, United Kingdom, United States
Joan Donoghue
United States
Sarah Cleveland
United States
Argentina, Australia, Austria, Bahrain, Bangladesh, Brazil, Bulgaria, Cambodia, Canada, Chile, China, Colombia, Czechia, Denmark, Dominican Republic, Estonia, Finland, France, Georgia, Germany, Guatemala, Hungary, India, Ireland, Italy, Japan, Jordan, Latvia, Luxembourg, Malaysia, Malta, Mexico, Morocco, Netherlands, New Zealand, Norway, Peru, Poland, Portugal, Republic of Korea, Romania, Sierra Leone, Singapore, Slovenia, Somalia, Sweden, United Kingdom, United States
Hilary Charlesworth
Australia
Hilary Charlesworth
Australia
Argentina, Australia, Austria, Bangladesh, Brazil, Canada, China, Colombia, Denmark, Finland, France, Germany, Guatemala, India, Ireland, Italy, Japan, Latvia, Luxembourg, Malta, Mexico, Netherlands, New Zealand, Norway, Peru, Poland, Republic of Korea, Romania, Sierra Leone, Singapore, Slovenia, Sweden, United Kingdom, United States
Інфа з сайту ООН, гугліть документ номер A/78/98-S/2023/446

Голосування відбуваються таємно, тому хто за кого в результаті голосував, невідомо. Але, як ви бачите, відомо, хто кого номінував. От тут вже можна помітити, як впав рівень підтримки росії, як мінімум, у порівнянні із голосуванням за російського номінанта у 2014.

Якщо зараз Геворгяна номінували три країни (Китай, Білорусь і росія), то у 2014, коли він обирався уперше, його номінували аж 13 країн: Колумбія, Франція, Греція, Японія, Морокко, Перу, Республіка Корея, Словакія, Велика Британія, США, ну і ті самі Китай, Білорусь та росія. Отже, росія втратила підтримку 10 країн.

До речі, тоді у 2014 росія також підтримала номінацію судді від Морокко, а Морокко у відповідь підтримали номінацію росії. Зараз же Морокко підтримали номінацію США.

Голосування у Генеральній Асамблеї

Для того, щоб отримати схвалення Генасамблеї, кандидат має не просто набрати більшість голосів (97), більшість голосів мають отримати рівно стільки кандидатів, скільки є вакантних місць. Генасамблея голосує кілька раундів, бо номінантів зазвичай більше, ніж кількість вакансій, і отримати більшість можуть більше кандидатів, ніж потрібно.

У 2014 році обирали чотирьох суддів. Голосування відбулися у шість раундів, бо на першому раунді необхідну більшість голосів отримали шість кандидатів. Тому на кожному наступному раунді країни зменшували голоси якимось кандидатам доти, доки їх не лишилося чотири. Але я не буду детально розписувати, хто скільки голосів набрав. Головне те, що Геворгян тоді набирав у кожному раунді у середньому 148 голосів.

Цього разу голосуванння у Генасамблеї відбулося в один раунд і Геворгян набрав всього 77 голосів, тобто удвічі менше того, що він мав девʼять років тому. Це друге місце з кінця після судді, номінованого республікою Конго. І друге свідчення падіння репутації росії в ООН.

Голосування у Раді безпеки

Якщо Генасамблея визначилася із пʼятьма кандидатами в один раунд, то на Радбезі раундів було пʼять: спершу більшість Радбезу отримали 6 кандидатів, ще чотири раунди знадобилися, аби одного кандидата відсіяти.

І от вам третє свідчення падіння підтримки росії в ООН: на жодному із раундів Геворгян, як ви бачите у табличці, не набирав більше 6 голосів із необхідних 8. Ще із таблички видно, як пролетів кандидат від Єгипту, і як впевнено обійшов Геворгяна суддя від Румунії.

На що це впливає

Росія є членом Радбезу ООН на дещо сумнівних засадах: якимось диипломатично-магічним чином вона змінила там Радянський союз, не будучи його прямим правонаступником. Але механізму виключення її звідти немає. Я раджу на цю тему подивитися свіже інтервʼю посла України в ООН Сергія Кислиці:

Попри те, що росія поблічно декларує покладання великого піструна на міжнародне право, очевидно, що якби їй дійсно було все одно, то пан Геворгян не подавав би свою кандидатуру. Якби не було всеодно, то російські медіа не раділи б призначенню Геворгяна віце президентом Міжнародного суду справедливості у 2021. Ясно, що насправдіі росії не все одно, чи представлена вона у Міжнародному суді ООН.

І от тепер, росія втратила один гарантований голос проти будь якого рішення, яке суперечить її інтересам. Наприклад, Геворгян був одним із тих суддів, які голосували проти наказу від 16 березня 2022, яким Суд ООН зобовʼязував росію припинити війну протии України. Більше не проголосує. Але і росія від цього війну не припинить.

УПДАТЕ: залаштунки

Для цього матеріалу я дуже шукав якісь залаштунки і знайшов людину, яка цими залаштунками володіє — на неї мені в один голос вказали кілька знайомих. Ця людина змогла прокоментувати вибори тільки зараз (29 листопада 2023). На жаль, я не можу назвати її імені. Та от, наша розмова. 

У якій мірі результати виборів суддів це заслуга української команди? чи можете ви розповісти, як це вдалося?

Про діяльність української команди мені прокоментувати нічого, це спільна мета України, Євросоюзу, Штатів, цивілізованого світу якщо хочете. Звісно, ми з кожного утюга кричали, що кандидату від держави, яка нахабно не виконує приписи МС ООН, не місце у цьому суді, але не можна применшити заслуги дип корпусу наших партнерів. 

У першу чергу Румунії, які висунули свого кандидата, аби створити конкуренцію росії.

На виборах до МС ООН відсутній чіткий регіональний поділ місць, це більше джентльменська угода. Теоретично могло бути так, що обрані два, а-то й три, африканські кандидати. Але все ж є у більшості держав таке розуміння, що один з обраних кандидатів має представляти Східноєвропейську групу. Тому за відсутності конкуренції в групі рф цілком могла б бути обрана після безлічі раундів голосувань.

У мене склалося враження, що росія не дуже то і боролася за Геворгяна: ще на стадії висунення її номінацію підтримали тільки білорусь і Китай, тоді як минулого разу номінацію Геворгяна підтримали 12 країн, включно із США, Британією, Францією. Чи це моє хибне уявлення?

Росія боролась, і боролась активно, але є безліч нюансів. З постійних членів РБ ООН цього разу росію підтримав тільки Китай з очевидної причини: Франція, Британія та США протистоять рф разом з нами і спільно з нами бойкотують її обрання на важливі посади. Це прямий наслідок російського вторгнення. Кожен, хто номінуватиме російського кандидата, отримає своєрідне тавро, під час таємного голосування невідомо за кого ти голосував, але номінації відкриті і ніхто не хоче підпортити собі репутацію.

Я бачу, що Геворгяна у 2014 підтримало Марокко, а росія тоді у відповідь підтримала номінацію Марокко. Цього разу Марокко підтримало американського кандидата. У Марокко змінилася політика щодо України?

Позиція Марокко щодо України дуже чутлива, як була – так і залишається, але в цьому випадку справа не стільки в Україні, скільки в рф і США.

Я у статті зробив висновок, що ці вибори свідчать про дуже і дуже сильне падіння репутації (впливовості) росії в ООН. Після провалу на виборах суддів ООН росію також  виключили із виконавчої ради ЮНЕСКО. Чи це справді падіння впливу росії в ООН, чи я видаю бажане за дійсне?

Вплив у рф є, про що свідчать вибори до комітету з внесків: є багато країн, африканських, азійських, латиноамериканських, які вважають рф захисником їх інтересів в ООН. Проте є такі вибори як МС ООН, СПЛ. Де підтримка рф автоматично накладає тавро зневаги до Статуту ООН, міжнародного права і здорового глузду в принципі.

Ми апелюємо до того, що рф, яка свідомо паплюжити рішення МС ООН, не може бути представлена у складі Суддів. Що порушення росією прав людини в Україні є підставою для призупинення її членства в РПЛ, що підтримала Генеральна асамблея. Як же тоді можна взагалі знову обирати її до РПЛ.

Хоч все це і виглядає як дрібниця, але і як провал росії теж виглядає, тож випити варто. А поки я випиваю, скажіть, що ви думаєте?

А ви що думаєте, це для росії провал міжнародної дипломатії?

Цей матеріал ми підготували за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу»