Jus est ars boni et aequi: colloquium cum sociis de Bono Legal

Витягти засновників нової юридичної фірми Bono Legal Павла Бєлоусова і Сергія Денисенка на розмову про їхню роботу в AEQUO не вдалося. Хоча ви накидали багато питань саме про їхнє попереднє партнерство, говорили ми про інший рівень абстракції, на якому дуже сильно відчувався Василь Іванович Кісіль. Фан фект: вони обоє люблять Братів Гадюкіних, а не U2.

Jus est ars boni et aequi: colloquium cum sociis de Bono Legal

Ви були свідками 20 років еволюції українського юридичного ринку. Можете виділити і якось охарактеризувати ключові періоди?

Павло: а чому тільки 20 років? Ми також дещо знаємо й про часи кооперативів, добре знайомі з такими назвами як Proxen, Юрзовнішсервіс, Юридичне бюро Рижого, Салком і навіть працювали в одній із кращих фірм, яка стояла у витоків українського юридичного бізнесу та дала дорогу у професійний шлях багатьом успішним іменам сьогодення – ВКП.

Якщо говорити саме про 20 років, то ринок розвивався досить логічно – спочатку великі юридичні фірми і об’єднання панували на ринку і клієнт обирав по суті з 3-5 фірм. Бували випадки, коли іноземні клієнти обирали того, хто знає англійську, а деякі інші тих, у кого був доступ до факсу.

Далі, цим фірмам кидають виклик колишні студенти самих партнерів цих юридичних фірм-мастодонтів: Шевченко Дідковський, Ілляшев і Партнери, Арцингер – усіх не згадаєм. Після чого, через певний час відбуваються виходи партнерів та їх команд з метою створення свого власного всесвіту і цей процес продовжується і сьогодні: Авеллум, СХ.

Український ринок юридичних послуг є дуже молодим та не сформованим. Можливо, хтось і думає що вже все зрозуміло і правила прописані, але думаю, що ковід, війна, штучний інтелект та нове покоління партнерів покажуть, що певній частині всіма шановних бізнесменів, які починали свій шлях в кінці 90-х, зарано розслаблятись, мандрувати світом, керуючи своїми командами через тімз і вотсап.

Я нарахував три хвилі. Коли четверта?

Четверта вже тебе накриває 🙂 Якщо суперсерйозно ставитись до хвиль, то на створення юридичних фірм впливали у першу чергу кризи. Майдан, фінансова криза 2008-2009, Революція Гідності, Коронавірус:

  1. 1986-1992 Гурток МПрП КІМО (пізже ВКП, ІНЮРКОЛЕГІЯ, Салком)
  2. 1992 – 1996 Бейкер Макензі, Грищенко і партнери, ВКП, Проксен, Юрвнешсервіс, Сергій Козьяков та Партнери
  3. 1997-2003 Магістри, ШевДід (Астерс), Ілляшев і партнери, Арцінгер
  4. 2004-2008 Астапов, СХ, Авеллум Інтегрітес
  5. 2009 – 2014 Кліфорди, Ноблес, Феномена (вихідці із Chadborne, які зараз Ulysses), Арбитрейд, Ангард.
  6. Всьо, я втомився.

До речі, саме Сергій Юрійович дав нам багато для розуміння як працює ринок. СЮ запрошував на свої лекції адвокатури успішних на той час юристів. Вони розповідали про себе і свій шлях. І це надихало… Мені запам’ятались Шевченко, Рєзніков, Власенко.

Jus est ars boni et aequi: colloquium cum sociis de Bono Legal
Павло Бєлоусов. Світлина любʼязно створена і надана автором

В Україні колись був «найкращий час» для створення фірми?

Павло: найкращий час вже був (1992-1994, 2002-2007), тому треба оперувати тим моментом, коли ти хочеш і можеш щось створювати, тоді все буде Bono.

Сергій: найкращий час це тоді, коли ти готовий і маєш час та натхнення; все решта не має значення. І Українці це вже довели. І все ж дещо таки має велике значення — це ХТО З ТОБОЮ!

Ну то от вам питання про натхнення. Коли кожен із вас уперше подумав про те, щоб рулити власним юридичним бізнесом? Flash of entrepreneurship, так би мовити, коли у кожного із вас трапився?

Сергій: цей звір був завжди, просто він тримався на міцному ланцюгу певний часу, споглядаючи за іншими й вивчаючи сурову науку юридичних буднів в Україні.

Павло: важко сказати. Якщо чесно, я, починаючи із 2006 року так гріб, працював як не в себе, що не було коли про це особливо і думати. Мабуть, серйозно про індивідуальну практику або життя поза Екво задумався вже після початку повномасштабної війни рашистів проти нас.

Як це сталося: ти побачив можливості, які не бачили інші партнери, чи тобі стало тісно з якихось інших причин?

Коментувати попередні стосунки – то не комільфо. Тому пропонуємо обговорювати нас і Bono Legal.

Я трохи відхилився від сценарію питанням про натхнення, повертаюся до драматургії. Протистояння/конкуренція яких фірм найбільше вплинули на наш ринок?

Павло: не протистояння, а саме способи ведення юридичного бізнесу, або певні плюшки для співробітників з боку певних фірм, дійсно вплинули на ринок. Тут можна виділити:

  • Магістрів, які першими почали мислити глобально: експанія в СНД, одна із найбільших на той момент юридичних фірм в Україні, запровадження найкращих практик в побудови партнерства, корпоративної культури, процесів всередині.
  • ВКП – кузня кадрів.
  • Інтегрітес – прямі та активні продажі в юрбізі: багато хто охарактеризував це тоді як агресивний маркетинг, але наразі після 20 років багато фірм застосовують схожі практики, при чому, за допомогою спеціалістів, яких навчав Корчев.

Сергій: для мене ВКП це про цінності, а не про кузню кадрів, хоча про кузню це теж правда. А слово протистояння, мені здається, не підходить для нашого ринку. Дійсно, на ринку є конкурентні процеси і це добре. Конкуренцію, без сумніву, треба з усіх сил інтенсифікувати – адже конкуренція, як відомо – несе процвітання. Процвітання вона несе тим, хто професійніший, гнучкіший, спритніший, справедливіший та надійніший, ну і, звичайно, не забув при всьому цьому дорогу до суду, в комітет чи до нотаріуса. Ну і звичайно тому, хто знає англійську і в кого є факс )

Що вам найбільше подобається і не подобається на нашому юридичному ринку у порівнянні із американським та англійським юридичними ринками?

Павло: можливості. В США або Англії вийти на такого масштабу клієнтів, з якими працюємо ми — нереально. Усталені практики більш жорстко контролюють ринок.

Jus est ars boni et aequi: colloquium cum sociis de Bono Legal
Сергій Денисенко. Селфі вчинене автором на замовлення Спілки мертвих юристів

Олексій Пустовіт (Олексій із партнерами нещодавно запустив фірму Inly) питає, чи бачите ви себе універсальною, або спеціалізованою фірмою? Чи є якісь переваги у невеликої фірми у порівнянні із бігло для юристів нового покоління (що б це не значило)?

Павло: якщо дуже примітивно охарактеризувати нашу ідею, яка стоїть за створенням Bono Legal: ми прагнемо повернути адвокатському об’єднанню його безпосереднє визначення та мету відповідно до Закону про адвокатуру та найкращих іноземних практик (chambers), де АО – це об’єднання незалежних адвокатів, які вже відбулися як професіонали та мають довіру клієнтів (та власне клієнтів), з метою, по-перше, розподілу витрат на таку діяльність та, по-друге, створення певної синергії для залучення більшої кількості клієнтів та, відповідно, колег. Тобто Bono Legal – це платформа, де можуть співіснувати партнери різних практик, головне, щоб між ними була довіра (а також віра в те, що твій партнер – справжній професіонал в тому, чим він займається). Відповідно, ми не виключаємо (я б сказав, навіть передбачаємо), що до нас будуть приєднуватись інші партнери, які готові самостійно розвивати свою практику.

Доволі жорстко) Питання від анонімного керуючого партнера. В арбітражній практиці багато чого значить імʼя. Арбітражі України — на підхваті в американських фірм. Але ж вони лишились в Екво. Де ви бачите роботу для себе?

Повністю погоджуюсь з тезою, що в арбітражі багато чого значить імʼя — імʼя арбітражного практикуючого (радника адвоката, експерта, арбітра). Воно залишилось зі мною. Робота вже є та буде — у цьому в мене немає жодного сумніву.

Давайте уявимо, що десь на курилках топових фірм зараз шепочуться якісь юристи і не можуть зважитися зробити те саме. Що б ви порадили їм — почитати, про що подумати, з ким порадитися?

Сергій: треба не радитись, а шукати тих, кому з тобою по дорозі і в кому ти впевнений, бо ви з одного тіста.

Павло: по-перше, пораджу не палити 🙂 Порадників зараз дуже багато на ринку — у чаті Мертвих юристів впевнений немало знайдеться. До тебе, до речі, можуть звернутись. Моя порада — задати питання самому собі, чи реалізувався ти в тому місці, де працюєш, чи є ще простір / можливості для зростання. Ну і, звичайно, чи є в тебе ТВОЇ клієнти, тобто, ті, які довіряють саме тобі, та з якими тобі приємно працювати.

А ха ха, непоганий хук. Останнє. Які ви маєте у голові сценарії розвитку юридичного ринку у найближчі 2-5 років і стратегію Bono Legal у кожному із них?

Сергій: стратегія потрібна завжди. Ми живемо зараз у часи, коли в будь-який момент до тебе чи твого сусіда, клієнта може прилетіти чорний лебідь (хоча деякі кажуть що шанси невеликі і не варто хвилюватись). У цьому випадку сама краща стратегія вимагатиме адаптації, і можливо, адаптувати цю стратегію будеш уже не ти. Тому ключове зараз – це щоб від нас відʼїбався наш сусід, повернення до нормального життя України, довіра один до одного, кооперація, а також гнучкість в усіх її формах і сенсах. А від цього і залежать подальші сценарії і стратегії.

Якщо ви хочете сказати щось іще, про що я не питав, то кажіть

Сергій: так, маємо ще дещо: jus est ars boni et aequi.