Доступ до банківської інформації АБ “Шкребець і Партнери”

Суд надав Офісу генерального прокурора доступ до банківської інформації АБ “Шкребець і Партнери”. Ми поговорили із партнером фірми Олексієм Менівим, трохи покопирсалися у доступних матеріалах та маємо що сказати.

Що сталося

Вчора фірма у себе на ФБ написала про незаконну ухвалу про доступ до її банківської таємниці. Вони кажуть, що це вже не перша спроба отримати тимчасовий доступ: у квітні 2024 і у березні 2026 суд відмовив детективам Бюро економічної безпеки у задоволенні аналогічних клопотань. А тепер от задовольнив.

Олексій Менів каже, що фірма вже понад 10 років працює на комунальні компанії міста Харкова. У них у портфелі близько 20 таких клієнтів.

На початку 2024 року у БЕБ виникли сумніви у тому, що правові послуги дійсно надавалися. Сумніви ґрунтуються на беззаперечному і залізобетонному аргументі; звучить він так: “у більшості комунальних підприємств міста є штатні посади юрисконсультів, до посадових обовʼязків яких відноситься представництво інтересів цих підприємств”. Тож БЕБ порушили провадження за ч. 5 ст. 191 КК. Загальна сума збитків, які, на думку БЕБ, фірма завдала державі, складає близько 40М гривень.

Одразу після порушення провадження слідчий суддя задовольнив кілька клопотань детективів про тимчасовий доступ до документів клієнтів і, як каже пан Менів, клієнти усю інформацію щодо надаваних послуг надали. Представників усіх клієнтів ще і допитали як свідків.

Цього разу суд задовольнив клопотання про доступ до інформації вже не клієнтів, а самої фірми.

І найбільша проблема полягає у тому, що в ухвалі йдеться про розриття усієї банківської інформації адвокатського обʼєднання за період з 1 січня 2024 по 31 грудня 2025 щодо усіх платежів, а не тільки тих, які стосуються комунальних підприємств.

Що не так з ухвалою?

Так, порушення з боку держави точно є, обвинувачення буде прикриватися аргументом, що «це не доступ до адвокатської таємниці, бо володільцем виписок є банк, а не адвокати». Але це юридично слабкий аргумент і він прямо суперечить практиці ЄСПЛ.

1. Обсяг інформації

Два роки тому слідство вже отримало доступ до документів самих комунальних підприємств і, як нам сказав Менів, допитало представників усіх комунальних підприємств, які фігурують у провадженні.

Тобто документи з боку платників у слідства є. Залишається лише звірити їх із документами з боку отримувача. Для цього достатньо доступу до операцій фірми конкретно з цими комунальними підприємствами, їх ЄДРПОУ слідству відомі, перелік обмежений.

Натомість ухвала по Шкребцям охоплює абсолютно усі рахунки адвокатського обʼєднання за два роки без розрізнення платежів від комунальних підприємств і платежів від інших клієнтів: це лобовий збіг із кейсом Sommer.

У справі Sommer v. Germany ЄСПЛ висловився про порушення під час перевірки професійного банківського рахунку адвоката-захисника. У § 57 рішення ЄСПЛ констатував, що запити прокуратури за обсягом охоплювали всю інформацію про банківський рахунок і операції адвоката за період понад два роки, і що обмеження стосувалося лише часового періоду, тоді як за змістом доступ був неконтрольовано широким. 

ЄСПЛ і раніше висловлювався про адвокатську таємницю: у справі Brito Ferrinho Bexiga Villa-Nova v. Portugal, яка стосувалася доступу податкових органів до банківських рахунків адвокатки в межах перевірки, ЄСПЛ визнав, що ознайомлення з банківськими виписками адвоката становить втручання у право на повагу до professional secrecy, яке охоплюється поняттям приватного життя за статтею 8 Конвенції. Порушення Португалією виявлено, бо адвокатку не залучили до зняття таємниці, не запитали позиції адвокатської асоціації, не було ефективного судового контролю. 

2. Обставини не змінилися

У 2024 і потім у березні 2026 суд відмовив детективам у задоволенні двох аналогічних клопотань.

Між другою відмовою і третьою спробою минув приблизно місяць. За цей час, як свідчать ухвали, не з’явилося нових фактичних обставин. Єдина істотна відмінність — це підпис заступника Генпрокурора замість детектива БЕБ. Це означає, що клопотання задовольнили не тому, що з’явилися нові докази суттєвого значення (як вимагає п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК), а тому, що змінився суб’єкт-ініціатор.

Це не доказова, а процедурна історія й це самостійне питання до слідчого судді.

3. Недостатня охорона адвокатської таємниці

Ми як держава в черговий раз встаємо на ці граблі. ЄСПЛ не раз констатував, що українське законодавство має системний дефект захисту attorney-client privilege через низьку якість закону. Україна вперто та послідовно з цим нічого не робить, тому це проблема ширша, ніж порушення одного слідчого судді.

Але структурна проблема в жодному разі не виправдовує ні суддю, ні сторону обвинувачення.

Частина 2 статті 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в обов’язковому порядку вимагає у судовому рішенні зазначити перелік речей і документів, які планується вилучити. Формула «всі документи про усі операції за усіма рахунками» — це маскування під перелік.

Суд мав викликати в засідання представника ради адвокатів регіону. Гарантії, що випливають логіки ст. 23 Закону, на моє переконання обґрунтовано поширюються на ситуації, коли тимчасовий доступ зачіпає адвокатську таємницю, навіть якщо формально володільцем документів є третя особа (банк).

Те, що клопотання підписав заступник Генерального прокурора (а не детектив БЕБ, як у двох попередніх відмовлених), формально закриває вимогу п. 3 ч. 1 ст. 23 щодо суб’єкта-ініціатора. Але це лише одна гарантія з кількох. Решта, про перелік, про залучення РАР, про пропорційність — успішно пройобані.

Отже, підстав говорити про порушення гарантій адвокатської діяльності в ухвалі від 10 квітня більш ніж достатньо. 

До слабкості процедури додається слабкість самої версії.

Слідство будує фіктивність послуг переважно на тому, що у Харківській міськраді є власний юридичний департамент, а в комунальних підприємствах є штатні юрисконсульти. Це не самостійний доказ. Наявність штатного юриста не виключає договору з зовнішнім адвокатом, особливо у складних спорах.

Це поширена й цілком законна практика. Презумпція фіктивності мала б ґрунтуватися на доказах відсутності фактично виконаних послуг, тобто фейкових актах, неіснуючих позовах, неявках у судові засідання. Цього у відкритій частині немає. За два роки нікому з адвокатів підозру не повідомили. Якби докази були, підозра вже була б. 

Але є ще дещо

Ухвала від 10 квітня 2026 року стосується кількох знеособлених адвокатських бюро. У знеособленому тексті ухвал немає жодного слова про адвокатське об’єднання.

Натомість у пості фірми, який зараз гуляє по соцмережах, мова йде про доступ до рахунків саме адвокатського об’єднання. Це створює деякі додаткові інтерпретації й всі вони не дуже зручні.

1. Підміна наративу 

Перша інтерпретація це банальна підміна суб’єкта у медійному наративі.

Адвокатське об’єднання «Шкребець і Партнери» (ЄДРПОУ 38631544) і адвокатські бюро, що функціонують навколо нього; ми ідентифікували принаймні три із них, які належать діючим юристам/адвокатам Шкребців: АБ «Меніва Олексія», АБ “Володимира Виноградова” і АБ “Антона Новакова”

Якщо ухвала справді стосується лище адвокатських бюро, то АО не є стороною, чиї права прямо обмежив суд. А це, своєю чергою, означає, що АО не має права оскаржувати цю ухвалу, не має підстав для скарги до ВРП чи ЄСПЛ, і не може посилатися на недопустимість здобутих доказів, бо це право відповідних АБ.

2. Ukrainian Verein навпаки

Друга інтерпретація полягає у тому, що за публічним постом може стояти фактичне визнання, що АО і АБ — це єдина економічна одиниця.

Якщо так, то треба чесно сказати, що це можлива оптимізація бізнесу. Не засуджуємо, бо так багато хто на ринку працює. Але саме така структура, де є «фронт-АО» з репутаційним і тендерним капіталом плюс мережа АБ-сателітів на 5% єдиному податку для розщеплення грошових потоків типова саме для регіональних практик у сфері публічних закупівель.

За нашими підрахунками група юридичних осіб, які повʼязані із брендом «Шкребець і Партнери», виграли 168 тендерів у комунальних підприємств Харківської міськради на загальну суму близько 94 млн грн; власне АО виграло трохи більше половини цих тендерів на суму 52 мільйонів; решту вигравали АБ.

Отже, чесна оцінка ситуації — це триплет.

• По суті позиція фірми сильна. Україна має структурну проблему із захистом адвокатської таємниці у банківських даних, і це не моя думка, а констатація ЄСПЛ. Ухвала від 10 квітня надмірна за обсягом, без переліку, без залучення РАР і робить можливим розкриття клієнтської бази у обсязі, що далеко виходить за межі предмета доказування.
• Але у публічному дискурсі позиція не зовсім прозора. Як любить казати Харківський інародний театр абсурду “Горобчик”: “більше питань, ніж відповідей”. Чи прокуратура просто натупила й переплутала АО з АБ? У кого саме БЕБ витребовує інформацію?
• По-третє, обидві ці тези не виключають одна одну. Можна одночасно вважати, що ухвала є грубим порушенням ст. 23 Закону «Про адвокатуру» і ст. 8 Конвенції, і що публічна риторика АО «Шкребець і Партнери» виходить за межі того, що чесно випливає з тексту цієї конкретної ухвали. У нормальному варіанті ці дві тези мали б одночасно проговорити НААУ, РАУ, КДКА.