Витягти засновників нової юридичної фірми Bono Legal Павла Бєлоусова і Сергія Денисенка на розмову про їхню роботу в AEQUO не вдалося. Хоча ви накидали багато питань саме про їхнє попереднє партнерство, говорили ми про інший рівень абстракції, на якому дуже сильно відчувався Василь Іванович Кісіль. Фан фект: вони обоє люблять Братів Гадюкіних, а не U2.

Jus est ars boni et aequi: colloquium cum sociis de Bono Legal

Ви були свідками 20 років еволюції українського юридичного ринку. Можете виділити і якось охарактеризувати ключові періоди?

Павло: а чому тільки 20 років? Ми також дещо знаємо й про часи кооперативів, добре знайомі з такими назвами як Proxen, Юрзовнішсервіс, Юридичне бюро Рижого, Салком і навіть працювали в одній із кращих фірм, яка стояла у витоків українського юридичного бізнесу та дала дорогу у професійний шлях багатьом успішним іменам сьогодення – ВКП.

Якщо говорити саме про 20 років, то ринок розвивався досить логічно – спочатку великі юридичні фірми і об’єднання панували на ринку і клієнт обирав по суті з 3-5 фірм. Бували випадки, коли іноземні клієнти обирали того, хто знає англійську, а деякі інші тих, у кого був доступ до факсу.

Далі, цим фірмам кидають виклик колишні студенти самих партнерів цих юридичних фірм-мастодонтів: Шевченко Дідковський, Ілляшев і Партнери, Арцингер – усіх не згадаєм. Після чого, через певний час відбуваються виходи партнерів та їх команд з метою створення свого власного всесвіту і цей процес продовжується і сьогодні: Авеллум, СХ.

Український ринок юридичних послуг є дуже молодим та не сформованим. Можливо, хтось і думає що вже все зрозуміло і правила прописані, але думаю, що ковід, війна, штучний інтелект та нове покоління партнерів покажуть, що певній частині всіма шановних бізнесменів, які починали свій шлях в кінці 90-х, зарано розслаблятись, мандрувати світом, керуючи своїми командами через тімз і вотсап.

Я нарахував три хвилі. Коли четверта?

Четверта вже тебе накриває 🙂 Якщо суперсерйозно ставитись до хвиль, то на створення юридичних фірм впливали у першу чергу кризи. Майдан, фінансова криза 2008-2009, Революція Гідності, Коронавірус:

1986-1992 Гурток МПрП КІМО (пізже ВКП, ІНЮРКОЛЕГІЯ, Салком)
1992 – 1996 Бейкер Макензі, Грищенко і партнери, ВКП, Проксен, Юрвнешсервіс, Сергій Козьяков та Партнери
1997-2003 Магістри, ШевДід (Астерс), Ілляшев і партнери, Арцінгер
2004-2008 Астапов, СХ, Авеллум Інтегрітес
2009 – 2014 Кліфорди, Ноблес, Феномена (вихідці із Chadborne, які зараз Ulysses), Арбитрейд, Ангард.
Всьо, я втомився.

До речі, саме Сергій Юрійович дав нам багато для розуміння як працює ринок. СЮ запрошував на свої лекції адвокатури успішних на той час юристів. Вони розповідали про себе і свій шлях. І це надихало… Мені запам’ятались Шевченко, Рєзніков, Власенко.

В Україні колись був «найкращий час» для створення фірми?

Павло: найкращий час вже був (1992-1994, 2002-2007), тому треба оперувати тим моментом, коли ти хочеш і можеш щось створювати, тоді все буде Bono.

Сергій: найкращий час це тоді, коли ти готовий і маєш час та натхнення; все решта не має значення. І Українці це вже довели. І все ж дещо таки має велике значення — це ХТО З ТОБОЮ!

Ну то от вам питання про натхнення. Коли кожен із вас уперше подумав про те, щоб рулити власним юридичним бізнесом? Flash of entrepreneurship, так би мовити, коли у кожного із вас трапився?

Сергій: цей звір був завжди, просто він тримався на міцному ланцюгу певний часу, споглядаючи за іншими й вивчаючи сурову науку юридичних буднів в Україні.

Павло: важко сказати. Якщо чесно, я, починаючи із 2006 року так гріб, працював як не в себе, що не було коли про це особливо і думати. Мабуть, серйозно про індивідуальну практику або життя поза Екво задумався вже після початку повномасштабної війни рашистів проти нас.

Як це сталося: ти побачив можливості, які не бачили інші партнери, чи тобі стало тісно з якихось інших причин?

Коментувати попередні стосунки – то не комільфо. Тому пропонуємо обговорювати нас і Bono Legal.

Я трохи відхилився від сценарію питанням про натхнення, повертаюся до драматургії. Протистояння/конкуренція яких фірм найбільше вплинули на наш ринок?

Павло: не протистояння, а саме способи ведення юридичного бізнесу, або певні плюшки для співробітників з боку певних фірм, дійсно вплинули на ринок. Тут можна виділити:

Магістрів, які першими почали мислити глобально: експанія в СНД, одна із найбільших на той момент юридичних фірм в Україні, запровадження найкращих практик в побудови партнерства, корпоративної культури, процесів всередині.
ВКП – кузня кадрів.
Інтегрітес – прямі та активні продажі в юрбізі: багато хто охарактеризував це тоді як агресивний маркетинг, але наразі після 20 років багато фірм застосовують схожі практики, при чому, за допомогою спеціалістів, яких навчав Корчев.

Сергій: для мене ВКП це про цінності, а не про кузню кадрів, хоча про кузню це теж правда. А слово протистояння, мені здається, не підходить для нашого ринку. Дійсно, на ринку є конкурентні процеси і це добре. Конкуренцію, без сумніву, треба з усіх сил інтенсифікувати – адже конкуренція, як відомо – несе процвітання. Процвітання вона несе тим, хто професійніший, гнучкіший, спритніший, справедливіший та надійніший, ну і, звичайно, не забув при всьому цьому дорогу до суду, в комітет чи до нотаріуса. Ну і звичайно тому, хто знає англійську і в кого є факс )

Що вам найбільше подобається і не подобається на нашому юридичному ринку у порівнянні із американським та англійським юридичними ринками?

Павло: можливості. В США або Англії вийти на такого масштабу клієнтів, з якими працюємо ми — нереально. Усталені практики більш жорстко контролюють ринок.

Олексій Пустовіт (Олексій із партнерами нещодавно запустив фірму Inly) питає, чи бачите ви себе універсальною, або спеціалізованою фірмою? Чи є якісь переваги у невеликої фірми у порівнянні із бігло для юристів нового покоління (що б це не значило)?

Павло: якщо дуже примітивно охарактеризувати нашу ідею, яка стоїть за створенням Bono Legal: ми прагнемо повернути адвокатському об’єднанню його безпосереднє визначення та мету відповідно до Закону про адвокатуру та найкращих іноземних практик (chambers), де АО – це об’єднання незалежних адвокатів, які вже відбулися як професіонали та мають довіру клієнтів (та власне клієнтів), з метою, по-перше, розподілу витрат на таку діяльність та, по-друге, створення певної синергії для залучення більшої кількості клієнтів та, відповідно, колег. Тобто Bono Legal – це платформа, де можуть співіснувати партнери різних практик, головне, щоб між ними була довіра (а також віра в те, що твій партнер – справжній професіонал в тому, чим він займається). Відповідно, ми не виключаємо (я б сказав, навіть передбачаємо), що до нас будуть приєднуватись інші партнери, які готові самостійно розвивати свою практику.

Доволі жорстко) Питання від анонімного керуючого партнера. В арбітражній практиці багато чого значить імʼя. Арбітражі України — на підхваті в американських фірм. Але ж вони лишились в Екво. Де ви бачите роботу для себе?

Повністю погоджуюсь з тезою, що в арбітражі багато чого значить імʼя — імʼя арбітражного практикуючого (радника адвоката, експерта, арбітра). Воно залишилось зі мною. Робота вже є та буде — у цьому в мене немає жодного сумніву.

Давайте уявимо, що десь на курилках топових фірм зараз шепочуться якісь юристи і не можуть зважитися зробити те саме. Що б ви порадили їм — почитати, про що подумати, з ким порадитися?

Сергій: треба не радитись, а шукати тих, кому з тобою по дорозі і в кому ти впевнений, бо ви з одного тіста.

Павло: по-перше, пораджу не палити 🙂 Порадників зараз дуже багато на ринку — у чаті Мертвих юристів впевнений немало знайдеться. До тебе, до речі, можуть звернутись. Моя порада — задати питання самому собі, чи реалізувався ти в тому місці, де працюєш, чи є ще простір / можливості для зростання. Ну і, звичайно, чи є в тебе ТВОЇ клієнти, тобто, ті, які довіряють саме тобі, та з якими тобі приємно працювати.

А ха ха, непоганий хук. Останнє. Які ви маєте у голові сценарії розвитку юридичного ринку у найближчі 2-5 років і стратегію Bono Legal у кожному із них?

Сергій: стратегія потрібна завжди. Ми живемо зараз у часи, коли в будь-який момент до тебе чи твого сусіда, клієнта може прилетіти чорний лебідь (хоча деякі кажуть що шанси невеликі і не варто хвилюватись). У цьому випадку сама краща стратегія вимагатиме адаптації, і можливо, адаптувати цю стратегію будеш уже не ти. Тому ключове зараз – це щоб від нас відʼїбався наш сусід, повернення до нормального життя України, довіра один до одного, кооперація, а також гнучкість в усіх її формах і сенсах. А від цього і залежать подальші сценарії і стратегії.

Якщо ви хочете сказати щось іще, про що я не питав, то кажіть

Сергій: так, маємо ще дещо: jus est ars boni et aequi.