З китайськими дронами треба закінчувати

Павло Олійник — радник арбітражного бутіка ENGARDE і засновник Благодійного Фонду “Крила Помсти”. Поговорили із ним про те, скільки і коли донатять юристи, та про те, у чому загроза китайських дронів.

Перше питання може здатися тобі неочікуваним: розкажи про Фонд.

Так, дійсно неочікувано…Фонд Крила Помсти є вузькоспрямованим фондом, тобто займається (намагається займатися) виключно безпілотниками та засобами їх подавлення — РЕБами. Фонд був створений рік назад, коли питання забезпечення військових FPV-дронами тільки починало загострюватись. Так сталось, що паралельно я очолюю юридичну службу в компанії, яка займається їх виготовленням — КОРТ (до речі, одним із засновників є А.А. Вишневський — не плутати з іншим А.А. Вишневським). Отже, спілкуючись з військовими, зрозумів, що дрони це те, що потрібно от прямо зараз. А на складі КОРТа як раз їх було багато. Чекати на купівлю державою часу не було. От і вирішив створити фонд, щоб максимально швидко збирати кошти та забезпечувати захисників необхідними засобами.

Хто ваші основні благодійники та хто основні реципієнти вашої допомоги?

Основні благодійники — звичайні небайдужі люди. Також є домовленості з бізнесами. Ми завжди раді усім охочим допомагати нашому фонду, а відповідно і нашим захисникам.

Реципієнти благодійної допомоги — різноманітні підрозділи ЗСУ, Прикордонної служби, Нацгвардії, які звертаються до нас із відповідним запитом. Ми вже надали допомогу 77 бригаді ДШВ (для якої ми зараз як раз збираємо кошти на 50 дронів), прикордонний загін Сталевий кордон, 60 інгулецька бригада тощо. До речі, воїни 60ки одним з наших дронів уразили ворожий БМП з екіпажем (на жаль, відео поки немає).

Які твої спостереження щодо цих небайдужих людей: чи стає з кожним днем складніше збирати гроші, чому, які неочевидні патерни поведінки благодійників ти бачиш?

Так, збір коштів це досить важка тема. З кожним місяцем стає все складніше виконувати запити військових, оскільки, як правило, вони термінові. А донати приходять не так швидко, як хотілося б. Передусім, на мій погляд, це пов’язано не з байдужістю людей, а з тим, що всі комусь на щось вже донатять. В тому числі і бізнеси. Тож допомагати всім — фізично неможливо. Але в дні сильних “прильотів” видно, як суспільство мобілізується в цьому сенсі. Скидають більше і частіше.

Благодійних фондів стало багато, ринок, якщо можна так сказати, росте прямо на наших очах. Чим ти відрізняєшся від будь-якого іншого Фонду? Я не дойобуюсь зараз, це я просто дещо токсично формулюю питання про те, чому хтось хоче задонатити саме “Крилам помсти”, а не в інший, більший, або менший, фонд?

Та без проблем, дойобуйся)) це до речі дуже правильно. Всі, хто донатять, повинні цікавитись, куди йдуть їх кошти, чому саме цей фонд саме зараз. Все правильно)

У всіх звичайно свій бюджет, свої можливості. Але, думаю, що всі, хто не у війську, має допомагати військовим так, як може. Якщо можеш допомагати постійно хоча б одному військовому, це добре. Якщо кільком — це круто. Також не слід думати, що умовно твої 20 грн нічого не вирішать. Вирішать. Якщо всі системно будуть кидати якусь підйомну для себе суму, справа піде краще.

Я як раз не до звітності дойобуюся, я намагаюся витягти із тебе стратегію фонду. Але ми торкнулися іншого важливого питання: яку суму зазвичай донатять? Або, якщо ти не маєш статистики, то яку суму ти донатиш на один збір, від чого вона залежить. Ну і скільки орієнтовно ти донатиш щомісяця, тільки не називай суму, назви відсоток від свого щомісячного доходу.

Як я казав, я маю безпосереднє відношення до вітчизняного виробника дронів і РЕБів. Отже, можу максимально швидко (за наявності відповідного фінансування — донатів) законтрактувати необхідні обсяги дронів для військових. Тобто питання передусім в ефективності і швидкості. Також я знаю, що це за вироби і знаю, що вони свою роботу зроблять.

Також ми відкриті для роботи з іншими виробниками. До нас іноді звертаються військові з проханням прийняти донати від конкретних донорів на конкретні потреби (закупівлю дронів чи РЕБів у конкретного виробника), оскільки інші, як правило великі, фонди або перевантажені, або не займаються дронами, або закривають якийсь дуже потужний збір на щось.

Донатять геть різні суми. Від 20 грн до кількох десятків тисяч гривень. І у всіх звісно свій підхід до цього. Хтось п’є каву і скидає таку саму суму кудись на збір, завжди різний, наприклад. Хтось допомагає виключно на збори для друзів, близьких — тих кого знає особисто. Середній наш донат це 300-500 грн. Я доначу кожен місяць, на початку. Також, коли потрібно друзям, або коли дуже злий, доначу ще. Приблизно виходить 10% місячного доходу. Іноді трошки більше, іноді менше.

Останнє питання буде не про Фонд, а от про що. У нас абсолютна більшість дронів — китайські. Чи це загроза для України у довгостроковій перспективі?

Загроза — надання китайцям українських технологій, які використовуються у виробництві тих чи інших дронів. Наші технологій дуже круті, це факт. А вони їх тупо передають кацапам. Тому я вважаю, що з дешевими китайськими дронами треба закінчувати. Потрібно шукати партнерів серед європейських колег, виробників. Так, це дорожче. Але так наші технологій залишаться серед союзників.

У нас в Україні дуже класні виробники. Питання в комплектуючих. Тож, повторюсь, якщо щось потрібно закуповувати, чи замовляти виробництво дронів. Краще це робити у співпраці з данцями, чехами, німцями, поляками, британцями тощо. Але не Китай.