Поліцейський застрелив у Дніпрі людину, яка накинулася з кулаками на його напарницю. Фейсбук уже два дні вирішує, чи мав право вбити людину за непокору поліції. Зібрали кілька думок, які наші колеги по юридичній пісочниці висловили у своїх соціальних мережах.

Юрій Забіяка, екс-Директор департаменту корпоративних прав держави у ФДМУ

Експертів з приводу трагічної події за участю поліцейських багато. Нажаль, моральна сторона в даному випадку трошки відрізняється від юридичної.

На зараз – дуже хочеться, щоб запобіжним заходом для поліцейського на час слідства було особисте зобовʼязання – він не становить загрози для суспільства і не буде перешкоджати розслідуванню. А той, хто загрожував суспільству, вже неживий. Нажаль

Костянтин Лікарчук, Avellum

Якась дивна дискусія щодо того хто правий в інциденті в Дніпрі. На мій професійний погляд, праві поліцейські, тому що важко уявити як інакше вони повинні були діяти в такій ситуації. Але для того і є слідство, щоб детально розглянути перебіг подій за епізодами і прийняти рішення чи є підстави для підозри поліцейським. А дикий хайп щодо цієї історії та ще під час війни, як на мене, ні до чого.

Андрій Левковець, практикант у Європейському Парламенті (колись адвокат Barristers)

Юридичний погляд на коментарі по ситуації з поліцейськими у Дніпрі:

1. Витягали маму з авто на очах у дітей… Не витягали, а застосовували засоби впливу, що є допустимим у випадку затримання або непокори.

2. Жінка провокувала і кричала: ‘Знімай, знімай’…Можливо провокація, а можлива просила зафіксувати незаконність дій, щоб потім звернутись за захистом прав.

3. Уся сім’я матюкалася, самі винні…Матюки це дрібне хуліганство, якщо на адресу поліцейського, то максимум образа правоохоронця при виконанні. За це не передбачено такого покарання як смерть.

4. Чоловік напав, тому були підстави стріляти…Формально ситуацію можна намагатись представляти таким чином. Проте, на мій погляд, це не правильно. Застосування засобів впливу регламентовано законом, поліцейські проходять навчання і мають знати як реагувати на неадекватів. Якщо вони бачили неадекватну поведінку і невиконання вимог, то мали попередити про застосування сили. Застосування сили має бути достатнім для припинення ситуації, в даному випадку непокори і неадекватної поведінки. Поліцейські могли: а) дістати зброю і попередити про намір використання у випадку активного супротиву, б) викликати ще один патруль, в) вистрілити у повітря, або хоча б у ногу.

У будь-якому випадку застосування зброї було запізнілим.

Віктор Сизоненко, finēx legal (колись керівник одеського офісу Arzinger)

Недоліком багатьох юристів є те, що вони читають лише одну релевантну норму, а не закон чи низку релевантних нормативних актів в цілому. А там в деталях сидить диявол.

Є ст. 42, як загальна по заходам примусу. Так ось, ч. 5 цієї статті зазнала змін у зв’язку з воєнним станом, вони були внесені законом від 15 березня 2022 (Закон України від 15.03.2022 № 2123-IX).

І виглядає ця норма так:

“Під час дії воєнного стану, у разі необхідності відбиття нападу, що загрожує життю чи здоров’ю поліцейського або іншої особи, а також усунення небезпеки у стані крайньої необхідності або при затриманні особи, яка вчинила правопорушення та/або чинить опір поліцейському, поліцейський має право використати підручні засоби.”

Що таке підручні засоби? Легального визначення нема, але якщо подивитися тлумачний словник, то це всі засоби, що є доступними на момент необхідності застосування. Таке тлумачення відповідає і намірам законодавця і обставинам прийняття.

Отже, не має бути жодних питань щодо законності дій поліцейських.

Тож дивіться закони в комплексі друзі, так само як дивіться в комплексі і на спірні ситуації, і не робіть jump to conclusions поперед батька в пекло.

А я, як громадянин, ще більше підтримую поліцейських.

Андрій Трембич, Грамацький і Партнери

Мне (не) нравится, что многие юристы-комментаторы в этой ситуации пишут в духе “так, життя людини безцінне, вбивати не можна,… АЛЕ”. Что значит “але”?

Сопротивление полиции со стороны быковатого водителя не даёт права стрелять НА ПОРАЖЕНИЕ. Вы должны были делать что угодно, но не убивать. Можете цитировать хоть тысячи инструкций об обращении с табельным оружием. МВС обещает провести тренинги, как стрелять по конечностям преступника. Ну молодцы. Ах вот как надо было, оказывается. Вот эти все побасенки “а вот копы в Америке…” – оставьте Америке. Для начала легазиуйте оружие, вооружите население, – а уже потом позволяйте копам больше, чем просто дубинкой по ногам. У всего ведь есть свой контекст, в том числе исторический. В нашей стране ещё не прижилась мысль, что “бить полицейского нельзя”. (И в этом есть большая доля вины самой полиции). Но и это не правильный тезис. Правильный: бить людей нельзя. А можно тогда и так, когда и как ты предотвращаешь бОльший вред, чем причиняешь. Вариант: выйди из машины, руки на капот, ноги раздвинь – это не наша культура, и для неё нет пока никаких оснований.

Ну и чтобы БЕСПРЕКОСЛОВНО выполнять ЛЮБОЕ требование полиции (дескать, сначала исполняй, потом обжалуй) – это тоже пока не наш путь – потому что мало доверия к обжалованию…

Полиция в этом случае дала в штангу, сожалению. И это нужно признавать. Это несчастный случай – в такое я могу поверить и понять. Но вариант, что, мол, я осознанно решил угомонить мудака – ну это не “належна правова процедура”, ребята. Хоть убейте.