Юна Потьомкіна — нова партнерка Asters

Asters розжилися новою партнеркою практики альтернативного вирішення спорів. Юна Потьомкіна заступила на посаду на початку березня і ми записали з нею коротке інтервʼю про юридичний бізнес та трохи про Трампа (суто для накрутки переглядів).

Скільки років зайняв твій шлях до партнерства у фірмі?

У фірму я прийшла о 2018 році на посаду старшого юриста і шлях почався.

На сайті ти партнерка практики альтернативного вирішення спорів. Але сьогодні ти випустила військовий дайджест. Чим ти займаєшся в Астерс?

Історично у фірмі я розвиваю практику Альтернативного вирішення спорів, що завжди було моїм основним видом діяльності. Після повномасштабного вторгнення мій портфель клієнтів (які у більшій мірі були іноземними клієнтами з командами українців на місцях) почав активно звертатись із питаннями щодо правового режиму воєнного стану і стала потреба розібратись в тому, до чого нас (юристів) ніхто не готував.

Так згодом вибудувалась робоча група, яка почала займатись питаннями мобілізації; гуманітарного розмінування та запитами у сфері miltech. Станом на сьогодні це окрема галузь, яка залишається доволі затребуваною, і де я беру активну участь.

Дві практики це навіть цікавіше. Тоді розкажи, будь ласка, які саме послуги надає твоя практика альтернативного вирішення спорів і які послуги надає ваша військова?

Зроблю це ще цікавішим:) Практики, насправді дві: моя практика альтернативного вирішення спорів і ще я спів-керівниця практики публічної адвокації та законотворчості. Та окрема галузь військова та оборонна промисловість.

В рамках АВС основне, це послуги пов’язані із врегулюванням спорів позасудовим шляхом. Варто сказати, що моя практика сфокусована саме на бізнес відносинах. І тут все залежить від стадії конфлікту щодо якого звертається клієнт. Досудове врегулювання, під час вже відкритого провадження національними судами чи арбітражах, після прийнятого рішення щодо його виконання. І тоді після «діагностики конфлікту» пропонується стратегія щодо вирішення ситуації: переговори; медіація; партнерська медіація (на старті відносин).

Послуги в рамках військового права пов’язані із всіма мобілізаційними питаннями щодо фізичних осіб та активним розвитком військових технологій в нашій країні, щодо потреб юридичних осіб, які все частіше потребують юридичного супроводження.

Наскільки великі ці практики у межах фірми: у відсотках від доходів, у кількості людей, у потенціалі, або може ви якось ще міряєте?

Поки що не наймасштабніші) Це однозначно прибуткові напрями, які окупають себе, тобто затрати на команду і т.і. в півтора/два рази й так, однозначно мають потенціал для розвитку. Саме зараз займаюсь розширенням команди та пошуком людей.

А яка команда зараз і якою ти її бачиш, скажімо, через рік?

Це дуже амбіційне питання щодо річного планування 🙂 Сьогодні практика це три людини та залучення колег за профілем різних експертиз залежно від необхідності. Я поки керуюсь доцільністю використання внутрішнього ресурсу фірми, аніж швидкого найму нових людей.

В ідеальній картинці майбутнього, при стабільному ринку та всім сприятливим зовнішнім фактором збільшення команди мінімум в три рази було б моє бачення. Та все залежить від попиту та спроможності завантаження людей в команді.

Як ти оцінюєш український ринок для цієї практики у грошах і яка ваша частка цього ринку?

Український ринок я оцінюю як дуже перспективний, інакше б цим не займалась) Тут пряма кореляція із загальним напрямом Вирішення спорів, бо існує прямий зв’язок із спроможністю нашої судової системи та АВС. Із рівнем верховенства права, залученням інвестицій та спроможністю виконання рішень.

Всюди є місце АВС. Наприклад, американський ринок АВС послуг, який перебуває на надзвичайно високому рівні, розвивався пліч о пліч із судовою системою та допоки не відбулося декілька десятків Federal Court ADR programs АВС не ввійшов в культуру вирішення спорів Штатів. В нас звичайно свої особливості, але це наша задача колег із юридичної сфери (суддів, адвокатів..) налаштовувати на кооперацію та «збільшувати цей пиріг» (це суто вординг з медіації).

Але американський ринок (а) більший у сотні разів, (б) вартість судового процесу значно вища, ніж в нас, тому позасудове вирішення конфліктів економічно виправдано. Чи я правий тут? І які ще відмінності наших ринків у цій практиці ти бачиш?

Все вірно. І ставлення моє до цього дуже реалістичне. Ми не створимо Америку в Україні. В нас свій шлях, як і в усьому іншому. Але при виборі шляху вирішення спорів вже зараз бізнес свідомо шукає варіанти окрім судів.

Особливо це стосується іноземного бізнесу, для якого це є природнім вибором. В Штатах філософія побудована так, що якщо перше що ти робиш — це звернення до суду — це говорить про незрілість бізнесу та перекладання відповідальності за прийняте рішення.

Тому, окрім економічного ресурсу, є фактори часу, репутації та реального досягнення мети з т.з. виконання рішення.

Щодо частки ринку ще було питання

Так, сфера АВС на юридичному ринку більше представлена в рамках роботи окремо взятих медіаторів. Що ж до юридичних фірм, які надають подібні послуги, наскільки мені відомо, ми залишаємось єдиною, в якій є окрема практика Альтернативного вирішення спорів із широким спектром послуг.

Інвестори люблять казати стартапам, що якщо у тебе немає конкурентів, то запитай себе: а є взагалі ринок. Я трохи інакше запитаю. Чи правильно буде сказати, що в Україні практики альтернативного вирішення конфліктів більше немає, ніж є?

Гарно сказано!) Вірно буде сказати, що практика альтернативного вирішення спорів існувала завжди в тій чи іній формі, і нещодавно ще і отримала законодавче закріплення (закон про медіацію 2021) За пару місяців до повномасштабного вторгнення, що не могло не вплинути на його подальше правозастосування.

Станом на сьогодні кількість медіаторів лише в Національній асоціації медіаторів України наближається до 300, медіація стає частиною різних кодексів та підзаконно-правових актів, МКАС при ТПП України створив окремий регламент щодо процедури медіації, заснована велика кількість центрів, які надають ці послуги. Активність набирає обертів, і думаю, що створення подібних практик саме в юридичних фірмах, це питання найближчого майбутнього.

Хто ваші найближчі 5 конкурентів у практиці медіації і чим твоя практика від них відрізняєтеся, крім назви фірми?

Тут цікаво, бо конкуренти самої практики та конкуренти фірми це будуть різні імена. І назвала би я їх колегами по ринку)

Озвучу тих, з ким перетиналась на ринку в спільних кейсах чи то знаю, що послуги медіації надаються, а не тільки декларуються. Український центр медіації, Антіка, Moris.

Послуги моєї практики ширше за послуги виключно процедури медіації. Підходом до побудови стратегії вирішення спорів та практичним досвідом в різних юрисдикціях, JAMS USA в тому числі.

У розділі “освіта” на лінкедині у тебе простирадло із назв топових університетів. Я ненавиджу це питання, але для драматургії цього бліцінтерв’ю маю щось про це запитати. Тому тримай: “і що тобі дала та твоя освіта?”

Досвід; коло професіоналів; доступ до кращих практиків своєї сфери (що частіше і є основою викладацької професії закордоном); критичне мислення. І скільки я зможу собі дозволити надалі отримувати нову освіту, стільки буду намагатись пріоритезувати для цього час та ресурси.

Порадь кілька книжок по переговорах. Крім “Getting to YES”:)

Тільки в попередньому питанні хотіла згадати одного з моїх викладачів Вільяма Юрі.. 🙂 (як раз автор “Getting to YES” — примітка редактора).

• “Емоційний інтелект” Деніела Ґоулмана.
• “Never split the difference“, Chris Voss.
• “The power of positive No” також William Uri (ця, як на мене, зараз більш актуальна).
• “Сила запитань” Трея Гауді.

Добре, я підготував тебе до наступного питання. Можемо зараз розібрати заяви Трампа щодо України у контексті стратегії переговорів “по книжці”, так би мовити: де тут ZOPA, у кого яка BATNA, як у переговорну рамку вписуються рідкісноземельні метали, оце от усе.

На мою думку, ми живемо у часи, які стануть частиною нових книжок про переговори та з’являться нові абревіатури, на які будуть спиратись покоління.

З огляду на наш формат бліцінтервʼю відповім коротко: фокус зараз варто навести на RATNA (Realistic/Reasonable Alternative to a Negotiated Agreement) і з таким підходом в нас з’являються шанси.

Опублікуватися у Foreign Affairs це для мене потужніше, ніж стати партнером Астерс (сорян, Астерс). Твоя стаття називається “How Not to End the War in Ukraine?”. Можеш тут коротко підсумувати відповідь на це питання?

Розпочинати переговори “from the scratch” та ігнорувати цінні уроки, отримані Україною внаслідок тривалих переговорів з рф, означає ризикувати досягненням нестійкого або ілюзорного миру, ціна якого може бути надто високою для українського народу.