Президент просить ВРУ ратифікувати Римський Статут

Про це мить тому написала у ФБ заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра.

Римський статут це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд у 1998 році. Цей договір підписали 137 держав із 196, які визнає Україна. Сама ж Україна підписала його у 2000. Щоправда, не ратифікувала. Ну бо то одне, то друге, ну ви розумієте.

Подивимося, чи ратифікуємо цього разу. Годину тому на Бабелі вийшла новина про те, що Президент терміново скликає Верховну Раду. Питання МКС у новині немає, але щось дуже малоймовірний збіг. Можливо, прямо там і розглянуть.

Мені вдалося отримати короткий ексклюзивний коментар Ірини Мудрої по сабжу.

Я попросив Ірину Мудру попросили заступницю керівника ОП Ірину Мудру відповісти на кілька питань про цю подію.

Відсутність ратифікації Римського статуту не завадила МКС видати ордер на арешт Путіна. Що змінить ратифікація Римського статуту тепер?

Ордери на арешт Путіна і ще п’ятьох росіян це тільки початок великої роботи з притягнення росіян до відповідальності. Ця робота займе десятки років, тому нам вкрай важливо повноцінно долучитись до роботи МКС вже зараз. Чому?

По-перше, Ратифікація Римського Статуту посилить співпрацю між Україною та МКС в контексті розслідування ситуації в Україні, яке веде Офіс Прокурора МКС. Завдяки залученню України до Асамблеї держав-учасниць МКС вдасться збільшити ефективність роботи МКС щодо України і довше втримувати фокус МКС на злочинах, вчинених російськими громадянами на території України. 

Ратифікація зміцнить наші глобальні зусилля з покарання росіян за їхні злочини. Зараз, коли українські дипломати, юристи і правозахисники ведуть складну роботу щодо переконання інших країн співпрацювати з МКС щодо розслідування злочинів росіян і виконання ордерів на арешт, проти України лунають звинувачення у подвійних стандартах – «самі не ратифікували Римський Статут МКС, а нас просите виконувати ордери МКС».

Така ситуація вже склалась коли володимир путін намагався приїхати на саміт БРІКС у ПАР у 2023 році, і може повторитись в інших країнах. Коли Україна ратифікує РС, іншим країнам-учасницям буде значно важче відмовлятись від співробітництва з МКС і виконання його ордерів. 

Окрім того, наразі деякі держави та міжнародні організації можуть вважати, що подається дивний сигнал, що МКС так багато ресурсів і часу вкладає в розслідування ситуації в Україні, а Україна не ратифікує Римський статут. Ратифікація Статуту зніме ці застереження, що позитивно вплине на швидкість роботи МКС щодо притягнення до відповідальності російських злочинців.

По-друге, Україна отримує більше впливу та більше прав в МКС, оскільки буде брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС, виносити питання на її розгляд, затверджувати розподіл бюджету МКС, брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема Прокурора МКС), впливати на пріоритети МКС та розробку змін до Римського Статуту.

В грудні 2026 року Асамблея держав-учасниць обиратиме нових суддів. Україна зможе висувати свого кандидата і голосувати за інших. Це дасть можливість України формувати глобальний порядок денний із відновлення справедливості і зміцнить авторитет нашої держави у світі.

Станом на зараз ми маємо лише обов’язки і ризики, і не маємо жодних прав у МКС. Ратифікація виправить цю ситуацію.

Ну і також вкрай важливо те, що Україна має зобов’язання щодо ратифікації Римського Статуту в Угоді про Асоціацію з ЄС (стаття 8), а також це буде вимагатися до моменту вступу до ЄС. Низка вже підписаних безпекових угод з країнами містять положення щодо ратифікації Римського Статуту, зокрема, з Нідерландами та Німеччиною.

Ратифікація Римського Статуту – спосіб вже сьогодні виконати одну з ключових вимог євроінтеграції (всі 27 країн-членів ЄС ратифікували Римський Статут) та безпекових угод. 

Від ратифікації РС залежить значна частина майбутньої безпекової архітектури України. Ми погоджуємося на ратифікацію, гармонізуємо законодавство, а партнери надають нам безпекову допомогу, що є кроком до вступу в ЄС і НАТО.

Ратифікація Україною РС стане потужним сигналом нашої відданості євроінтеграційному курсу і дасть нам можливість вимагати від партнерів виконання їхніх зобов’язань за двосторонніми безпековими угодами.

Путін і його посіпаки є міжнародними злочинцями і мають сидіти в Гаазі. Наша спільна мета — не дозволити їм уникнути відповідальності!

Чи означає внесення президентом Статуту на ратифікацію те, що у боротьбі двох концепцій притягнення росії до відповідальності, МКС і міжнародний трибунал, перемогла ідея МКС?

Ні, спецтрибунал і МКС не є взаємовиключними. Ми створюємо Спеціальний трибунал щодо злочину агресії тому, що МКС не має юрисдикції розслідувати цей злочин через обмеження в Кампальських поправках.

Станом на зараз МКС міг би розслідувати російську агресію тільки якщо би росія ратифікувала Римський статут, або після передачі ситуації Радою Безпеки ООН відповідно до Глави VII Статуту ООН. Обидва варіанти є неможливими, тому ми і почали роботу зі створення Спецтрибуналу.

Натомість в Україні МКС може розслідувати (і вже розслідує) воєнні злочини, злочини проти людяності і геноцид.

Хто і чому блокував ратифікацію усі ці роки?

Через некоректну та недостатню інформацію в частині суспільства склалось абсолютно хибне враження, що зараз МКС не може переслідувати громадян України, а якщо ми ратифікуємо Статут, то зможе.

Насправді МКС вже може це робити – Україна визнала його юрисдикцію з 21 листопада 2013 року двома відповідними заявами згідно зі ст. 12(3) Римського Статуту. Визнання юрисдикції відповідно до цієї статті є повним, тому що не передбачає можливості обмеження юрисдикції Суду за колом осіб, тільки за категоріями злочинів та часом. 

Офіс Прокурора МКС вже розпочав розслідування Ситуації в Україні з 21 листопада 2013 року, «охоплюючи, таким чином, будь-які попередні та поточні звинувачення у воєнних злочинах, злочинах проти людяностi чи геноциді, скоєних на будь-якій частині території України, будь-якою особою.»

Тобто, станом на зараз ризик переслідування наших громадян МКС вже є. Цей ризик є низьким, оскільки МКС діє за принципом комплементарності. Це означає, що станом на зараз наші громадяни можуть постати перед МКС лише у тому випадку, якщо національні суди не можуть або не бажають притягати до відповідальності за міжнародні злочини. Також слід враховувати, що ресурс суду обмежений і він концентрується на топ-цілях, про що свідчить як попередня діяльність Суду, так і видані ордери на арешт російських топ-посадовців.

Саме тому Україна ратифікує Римський Статут із заявою по ст.124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації. Тобто ми знімаємо ризик для наших військових, який існує зараз.

Сполучені Штати ніколи особливо не були у захваті від існування МКС, у тому числі, з огляду на можливі воєнні злочини в Іраку і Афганістані. Чи існує ризик того, що ратифікація нами Римського статуту погіршить відносини із США?

Позиція США щодо МКС істотно змінилась порівняно з минулим періодом. У 2008 році Конгрес виключив положення American Servicemembers Protection Act 2002 року (Sec. 2007), яке забороняло військову допомогу країнам-учасницям МКС. Останнім часом співпраця США і МКС навпаки інтенсифікувалась – США підтримують розслідування МКС в Україні й навіть передавали до МКС докази російських злочинів. Була заява США про те, що вони сприятимуть його діяльності щодо злочинів, вчинених в Україні.

Наші партнери знають про те, що ми ратифікуємо Статут і ми жодного разу не отримували від них заперечень щодо цього. На цей час ми не бачимо підстав очікувати, що ратифікація може погіршити відносини із США.