Підслухано на Пленумі
Минулої пʼятниці відбувся Пленум Верховного Суду, на який ми не потрапили, а дарма, бо знов відбулося протистояння «суддів по оголошенню» із «потужними суддями». Аби ви не вважали нас невдахами за те, що ми все пропустили, ми на основі ФБ постів суддів, а також поговоривши із кількома учасниками процесу із двох таборів, відтворили Пленум. Аби все виглядало так, наче наш репортер там все ж був, та і щоб вам зручніше читалося, Гадомський веде оповідання від імені неіснуючої кореспондентки Великопалатослави Кропіткопрацівни.
Видали списки, у них 154 суддів. Це стільки лишилося із 200. Всі питають одне одного, хто буде замом, ніхто не знає.
Почали рівно о 10. Всього зʼявилися 124 судді із 154. Суддя Верховного Суду, снайпер ЗСУ, кавалер трьох орденів «За мужність» Олександр Мамалуй прийшов у мундирі.
Обирають лічильну комісію. У Верховному Суді є автоматизовна система голосування, але вона ніколи не працює. Кожного Пленуму всі зітхають: “ну от, знов не робе”, і знов обирають лічильну комісію.
Лічильну комісію обрали. “Прошу членів комісії долучитися до роботи” – каже голова Верховного Суду Станіслав Кравченко. “Плідної” не сказав. “Кропіткої” теж.
Далі Кравченко по пунктах зачитав порядок денний, раптом хтось не вміє читати, або осліп, бо ж у всіх є папірець із порядком денним; у більш соціальних суддів є анонс із порядком денним із ФБ. Ось він, прочитайте, будь ласка, вголос:
- обрання заступника голови Верховного Суду,
- підготовка висновку до законопроєктів щодо вдосконалення діяльності Великої Палати (проєкти від 23 серпня 2023 року #9643 та від 7 вересня 2023 #9643-1),
- Затвердження робочих груп зі стратегічного розвитку Верховного Суду,
- Внесення змін до Регламенту Пленуму ВС щодо процедури розгляду конституційних подань,
- Звернення до Конституційного Суду України із поданням щодо конституційності положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
О 10:18 добігли ще пʼятеро верховних суддів, тепер їх у залі 129.
Заступник голови
Проголосували за бюлетень для вибору заступника. Надважлива дія. Всі 129 суддів “за”.
“Надається слово голові Верховного Суду України для висловлення пропозиції щодо заступника” – повідомляє Секретар Пленуму Дмитро Луспеник (тут би Ростик KC мав заперечити проти “України”, але ж він десь не в контексті цього разу). “Багато гідних кандидатів”, “але зараз дуже складні часи”, “я прихильник стратегії кропіткої роботи” (ого, Кравченко читав маніфест Кібенко, Міщенка Пількова), “але зараз війна, все надзвичайно складно”, “Мамалуй!”.
Олександр Мамалуй під час короткої промови помітно хвилюється. Каже, що зможе звільнитися із війська за 3 тижні. Ніяких питань Мамалую потужні судді не ставлять. У мене ж питань маса. Сподіваюся, пан Олександр, на відміну від Станіслава Кравченка, погодиться на інтервʼю для Мертвих юристів.
Зараз будуть голосувати. А, ні, не зараз. Голова суду кропіткою працею підписує вручну кожен бюлетень. Дуже довго все. Судді шепочуться, що таки оберуть Мамалуя, питання лише у тому, скільки голосів буде проти.
Кравченко оголошує результати:
- 128 (із 129) взяли участь у голосуванні
- 41 проти
- 87 за
- хто той один, хто не голосував, не сказали.
Конституційна поштова скринька
Далі обговорюють, як Верховний Суд звертатиметься до Конституційного суду.
Проблема звучить наступним чином: наприклад, районний суд слухає справу і вирішує, що норма якогось закону про пенсійне забезпечення є неконституційною. За існуючим алгоритмом суддя має звернутися до Верховного Суду, який передає це питання на вирішення Пленуму, який вже вирішує, чи звертатися до КСУ. У переважній більшості випадків вирішує не звертатися.
І тут група суддів “яких набрали по оголошенням” (це крилатий вислів бувшого Голови КГС ВС пана Богдана Львова щодо молодих суддів) каже, що це якась ***нітниця, коли Пленум ВС замість КСУ вирішує питання про прийнятність конституційного Подання.
Відбувається складна дискусія. Молоді судді пропонують внести зміни до цього порядку, аби подібні подання автоматично спрямовувалися до КСУ, без участі Пленуму. Слово бере суддя по оголошенню Василь Крат. Це він підготував відповідний проєкт закону.
Далі виступає Олена Кібенко, вона підтримує проєкт Крата: каже, що існуюча процедура суперечить принципу res judicata, бо по суті надає Пленуму можливість оцінювати мотивування судового рішення.
Підсумував позицію суддів по оголошенню Віктор Пророк якось так: “за законом зараз будь-який міський божевільний може подати конституційну скаргу. А от суд, який розглянув справу і дійшов висновку про те, що норма суперечить Конституції, може зробити це з дозволу Пленуму ВС”.
Проєкт Василя Крата підтримав 21 суддя. Решта суддів вважають, що Пленум Верховного Суду це не якась поштова скринька, аби щось там автоматично кудись направляти, і проєкт Василя Крата не підтримала.
Якісь робочі групи
Судді переходять до обговорення наступного питання. Кажуть, що вже є якісь робочі групи, але треба ще.
Станіслав Кравченко сповіщає, що діяльність робочих груп не має суперечити діяльності органів суддівського самоврядування. Бачу, що деякі судді занотовують цю цінну думку.
Я не дуже вслухалася у те, що відбувається, бо цікавіше було роздивлятися обличчя верховних суддів, які переважно не особливо випромінювали зацікавленість у тому, що відбувається. Хтось, як мені здалося, просто слухав музику. Врятувати репортаж мені допоміг допис Олени Кібенко, який вона опублікувала у своєму ФБ після Пленуму.
Із нього я зрозуміла, що Пленум одноголосно проголосував за створення кількох робочих груп:
- стратегії забезпечення єдності судової практики,
- стандартів структури судового рішення (цієї робочої групи в опублікованому рішенні немає, але вона є у пресрелізі, який ВС зробив у Фейсбуці),
- комунікаційної стратегії,
- антикорупційної програми і
- основних принципів судового менеджменту (ефективного управління діяльністю Верховного Суду – навіщось переклали вони у дужках).
Реформування Великої Палати
Тепер законопроєкт з реформування Великої Палати, проєкти № 9643 та 9643-1.
Якщо я правильно розумію, то стратегічна концепція Кравченка про “щоденну кропітку працю” повʼязана у першу чергу із тим, що Верховний Суд отримав щось типу гарантій про ненапад від Офісу Президента після затримання Князєва. Отримав їх, швидше за все, не за “дякую батьку”, а за можливість десь там якось на щось впливати. Але судді Великої Палати, мʼяко кажучи, не цілують поділ мантії Станіслава Кравченка, коли він там зʼявляється. А у звʼязку із його не дуже дружніми відносинами із ВП, зʼявляється він там не дуже часто, переважно на кримінальні справи.
Отже, якщо я права і пан Кравченко має якісь гарантії, то можлива я буду права і в тому, що виконати свою частину зобовʼязань перед ОП він без інтелектуального впливу на Велику Палату не дуже то і може.
Це щойно була моя думка. Ось що думають по сабжу два крила ВС.
Більш досвідчене крило Верховного Суду кулуарно каже мені, що цей склад Великої Палати дискредитує себе відірваними від життя правовими позиціями. От візьміть хоча б останні рішення ЄСПЛ, каже крило: у “Самсін проти України”, а особливо “Головін проти України”, ЄСПЛ розносить позицію ВП ВС:
“25. The Court notes the Supreme Court’s effort to engage with the Court’s relevant case-law. However, it cannot agree with the Supreme Court’s characterisation of the issue. The Supreme Court, while making a general statement about the Constitutional Court being primarily a political body, did not comment on how that applied specifically in the applicant’s case, given that he had been dismissed specifically for breach of his judicial oath”.
Ще досвідчене крило каже, що судді Великої Палати не вміють домовлятися між собою, внаслідок чого є драматично неефективними: деякі справи розглядають більше року. Наприклад, справа про тлумачення збройної агресії (як я розумію, мова про справу № 415/2182/20).
З рештою, цей склад ВП ВС формував під себе Всеволод Князєв, кажуть мені.
Що ж, повернімося до Пленуму, де слово бере Кравченко Станіслав Іванович. Він пропонує Пленуму підтримати законопроєкт 9643-1 про зменшення кількості суддів Великої палати до 13 (у проєкті було 14, але вирішили, що краще непарну кількість).
Він зачитує правові висновки. Кожен сторінок на 15. Просто читає. Без виразу. Це просто кров з вух. Він читає ці висновки у голос, як він сам висловився, аби не витрачати час. Хтось із верховних суддів впав зі стільця. Здається, бо заснув. І це я не фігурально.
Ось що ще пропонував Кравченко і що, зрештою, проголосували судді:
- вивести Голову ВС зі складу ВП ВС,
- схвалити обрання Секретаря ВП ВС на Пленумі, а не самою ВП ВС,
- передбачити повноваження Пленуму ВС щодо визначення категорій справ, які у ВП ВС можна буде розподіляти між суддями, не враховуючи їхню спеціалізацію,
- звернув увагу на потребу внесення змін до всіх процесуальних кодексів для звуження підстав передання справ на розгляд ВП ВС,
- додати у всі процесуальні закони дефініцію поняття “виключна правова проблема” нібито для покращення його розуміння,
- застеріг від того, щоб зробити ВП ВС органом, роботу в якому судді поєднуватимуть із роботою в касаційних судах,
- підтримав можливість відкликання суддів ВП ВС зборами суддів касаційних судів 2/3 голосів,
- пропонує запровадити для регулювання роботи ВП ВС новий документ – Регламент, затверджений Пленумом ВС,
- допустив можливість постійного недоукомплектування ВП ВС суддями, якщо вже обрано 2/3 від загального складу, за наявності хоча б 1 судді від кожного касаційного суду (якщо загальний склад 13, то 2/3 = 9, з яких достатньо 5 для будь-якого рішення).
Тепер Гудима виголошує альтернативний висновок молодого крила. Він описав цей процес у своєму ФБ. До речі, ті основні тези висновку досвідченого крила теж із його посту. Він пропонував обидва проєкти відхилити на основі таких аргументів:
- Назви обох законопроєктів не відповідають їхньому змісту.
- Законопроєкти спрямовані не на «удосконалення діяльності Великої Палати Верховного Суду» (після прийняття відповідного закону жодне удосконалення не відбудеться), а на
- фактичну трансформацію єдиного ВС на 4 окремі касаційні суди з самостійними повноваженнями майже з усіх питань правозастосування;
- на припинення зв’язку керівництва апарату ВС із ДСА та надання Голові ВС і головам касаційних судів повноважень впливати на проходження державної служби окремими посадовими особами апарату ВС.
“Регламент забороняє верховному судді говорити щось про виступ іншого судді”, – каже Гудимі Дмитро Луспеник.
Голосують:
- 75 за проєкт Кравченка
- 31 проти.
Останнє питання я недослухала, простіть.
Вам може здатися, що текст якийсь дивний. Це тому, що Пленум був трохи дивний. До речі, не в перше, ось наш репортаж про ще один дивний Пленум від серпня 2023 року —
