Доктор Шкляр і Живаго

“Шкляру треба вибачитись й сплатити донат, а він себе поводить як баба”. Я поговорив із фігурантами цієї захоплюючої історії і, здається, розібрався із усім, крім того, до чого тут міжнародне приватне право.

У кінці січня голова Українського єврейського комітету Едуард Долинський опублікував скріни переписки якогось Олександра із партнером Arzinger Сергієм Шкляром. На цих скрінах Шкляр начебто як у відповідь на прохання Олександра дати рекомендацію для СЕО Клубу каже йому:

• “Ж*дов, нинеров и псов мы не берем”,
• “Я один из основателей и собственников клуба. […] И нлавный идеолог. Как Гиммлер” і
• “Ты пиздуй в свою страну, ж*довский выпердок, и там порядки наводи”.

Майже одразу після публікації СЕО Клуб опублікував заяву, якою засудив мову ненависті та прояви ксенофобії, і повідомив, що Збори співвласників Клубу наполягли на виході члена Клубу зі спільноти та задовольнили його заяву про це.

Публічна сторона історії доволі очевидна: це жесть і сором таке писати, незалежно від того, публічно це, чи приватно. Щоправда, я не впевнений, що маю право займатися моралізаторством щодо приватної переписки когось із кимось. Та оскільки приватна переписка стала публічною, крім моралізувати, я також розібрався у контексті.

Ми вчора опублікували у нашому ТГ каналі (до речі, підпишіться) цю коротку новину і попросили читачів допомогти ідентифікувати учасників історії; вони і допомогли. Плюс я поговорив із учасникаими СЕО Клубу, тим самим Олександром, ще раз зі Шкляром, та іншими особами, які впевнено кажуть, що знають деталі ситуації.

Хто такий Олександр і що він нам розповів

На скріні переписок видно дуже дрібну аватарку Олександра. Один із наших читачів упізнав у ньому адвоката Олександра Живаго.

У ФБ профілі Олександра вказано, що він є СЕО компанії InLex Partners, але із публічних джерел про цю компанію нічого дізнатися не вдалося. Якщо вірити профілям у Лінкедіні, то doctor Serhiy Shkliar і Alex Zhyvago однокурсники; у 93-98 роках вони вчилися на одному курсі в інституті міжнародних відносин у КНУ Шевченка.

Вчора я списався із Олександром і він пояснив, що ніякого особливого конфлікту зі Шкляром у нього до цієї переписки не було. Він каже, що “до цього часу були єврейські анекдоти, легкі жарти на цю тему з його боку, але я не звертав особливою уваги, оскільки вони не мали образливого характеру й ми були товаришами — вчилися разом.

Після образливих слів він просив Шкляра вибачитися і перерахувати 50 тисяч фунтів на потреби ЗСУ. Я попросив Олександра надати абсолютно всю переписку Олександра зі Шкляром за той день, але він у відповідь надіслав мені всього три додаткові скріни.

“Всього листування не зберігалось, бо розмова була в телеграмі з автоматичним знищенням повідомлень. Взагалі, зазвичай Шкляр мені писав першим” — сказав Олександр.

Скріни, які надав Живаго, дозволяють скласти негативне враження про Шкляра, але не дозволяють скласти враження про Живаго; тому я прошу усіх читачів ставитися до частин переписки, та і взагалі до усього цього тексту, зі здоровим скептицизмом:

Після того, як Шкляр відмовився вибачитися і виплатити компенсацію, Олександр Живаго попросив директора СЕО Клубу Сергія Гайдайчука прокоментувати висловлювання Шкляра “та взяти відповідальність на себе, оскільки Сергій Шкляр в спілкуванні зі мною коментував саме політику клубу щодо нових учасників та діяв як засновник, член Спостережної ради клубу, тобто, відповідно до компетенції Спостережної ради”.

“У праві така ситуація має назву презумпції належного представництва (ст. 28 Закону України «Про міжнародне приватне право»), оскільки з контексту ситуації можна було зробити висновок про наявність у С. Шкляра повноважень на здійснення таких заяв” — каже Олександр Живаго.

За його словами, Гайдачук відмовився надати оцінку діям Шкляра та звинуватив Олександра у шантажі на користь ЗСУ. Через декілька днів СЕО Клуб надіслав йому лист, у якому повідомив про добровільний вихід Шкляра із клубу, і повторив фразу про конфлікт, яка звучала у згаданому вище прес-релізі клубу.

Олександр, у свою чергу, заперечує наявність конфлікту. Він вважає, що клуб ухилився від надання оцінки антисемітським та расистським висловлюванням Шкляра, тому, на його думку, дії посадових осіб клубу можна кваліфікувати як “непряме підтвердження існуючих практик дискримінації, схвалення образливих висловлювань Сергія Шкляра та спрнияння останньму в ухиленні від відповідальності за приниження моєї честі та гідності”.

З огляду на усе це, Олександр звернувся до голови Українського єврейського комітету Олександра Долинського із доволі довгою заявою, яка є у розпорядженні редакції і це саме із неї ми взяли всі описані вище обставини. У заяві Олександр попросив поширити інформацію про висловлювання Шкляра у ЗМІ ті соціальних мережах, звернутися до різноманітних органів та установ, у які входить Шкляр (Науково-консультативна Рада Верховного суду, Національної ради реформ, та інших), а ще попросив підтримати його скаргу до КДКА м. Києва щодо скасування адвокатського свідоцтва Шкляру за порушення ПАЕ.

Що говорять наші джерела

Ми ненавидимо анонімні джерела, а також не любимо, коли наші джерела просять себе не називати. Але у випадку, коли іншим чином дістати інформацію неможливо, ми все ж їх публікуємо і беремо відповідальність за слова анонімів на себе.

Отже, особа, яка запевнила мене, що знає деталі ситуації, сказала, що Живаго просив Гайдайчука виплатити йому компенсацію. Чи просив він компенсацію від Шкляра чи СЕО Клубу та чи просив він компенсацію собі, чи на ЗСУ, наше джерело не знає.

У відповідь на цю пропозицію про компенсацію Гайдайчук начебто заблокував Олександра у мессенджері. Після цього Олександр написав іншим членам СЕО Клубу і повідомив комусь із них, що знищить репутацію Клубу. Ось як Олександр пояснює такі свої слова:

“Перед тим, як оприлюднювати листування, я в порядку дружнього врегулювання звертався до деяких членів клубу. Спершу до Гайдачука з вимогою надати оцінку цим висловлюванням та попереджав їх про ризики для репутації. Моєю вимогою було надати мені офіційні вибачення. Але вони надали мені фальшивий протокол про вихід, без вибачення та донату. Я, до речі, й Шкляру пропонував, і Тимура попереджав про цю ситуацію. Шкляру треба вибачитись й сплатити донат, а він себе поводить як баба”.

Інше джерело сказало мені, що Шкляр завжди спілкувався із Живаго саме у такому стьобному тоні, і начебто як Олександр саме у такому ж тоні назвав не вельми приємними словами українців. Живаго це спростовує і щодо висловлювань про українців каже, що: “це брехня, вигадана Шкляром замість чоловічого вчинку”.

Що говорить Шкляр

Він ніяк не коментує ситуацію, на якій би кривій кобилі я до нього не підʼжджав. Готує позов і заяву у правоохоронні органи. Каже, прокоментує як прийде час. Коли він має прийти і до кого, не уточнює.

Раптом у вас склалося інше враження, то навертаю вас у те, що я дійсно маю на увазі: висловлювання, подібні тим, які написав Шкляр, недопустимі і ганебні. Але тут є і але. Воно полягає у тому, що давно знайомі люди зазвичай мають особисті межі допустимого спілкування та рівень сарказму, які вони б собі не дозволили у спілкуванні з іншими. Саме тому, до речі, особиста переписка охороняється законом. Цілком можливо, але не факт, що коли опубліковані шматки переписки будуть повернуті назад у контекст, то червоніти за свої слова доведеться також і Живаго. Зараз же, повторюю, червоніти має Шкляр і тільки він, бо антисемітизм, расизм, ксенофобія є недопустимими у будь якому контексті.

І на сам кінець нагадую всім про те, що я з 2009 десь до 2011 працював зі Шкляром в Арцінгері. Продовжую з ним час від часу спілкуватися. Це все не дає мені підстав сумніватися у власній незаангажованості, але попри цю свою впевненість, повідомити я вас про це мусив.