|

Baker McKenzie та Коломойський у Pandora Papers

Baker McKenzie Коломойський Pandora Papers

Пам’ятаєте Pandora Papers? Консорціум журналістів тоді проїхався по кількох юридичних галерах. Ми напишемо про всіх по черзі, а почнемо з Бейкерів. Журналісти звинуватили Baker McKenzie у тому, що вони допомогли Коломойському з підбором офшорних юрисдикцій та компаній з метою виведення $5,5 ярдів.

Що закидають Baker McKenzie

Текст довгий і стосується кількох різних клієнтів Бейкерів. Ми ж хочемо розібрати історію саме із Коломойським. Ось чотири важливих пасажі із розслідування:

  • (загальний висновок) Baker McKenzie is an architect and pillar of a shadow economy, often called ‘offshore,’ that benefits the wealthy at the expense of nations’ treasuries and ordinary citizens’ wallets,”.
  • (трохи детальніший загальний висновок) Baker McKenzie has helped multinationals and the wealthy avoid taxes and scrutiny through the use of shell companies, trusts and complex structures in tax havens. These vehicles, shrouded in secrecy, hold vast riches – homes, yachts, stock and money that is sometimes of murky origin.
  • (чому саме Бейркери) The ICIJ investigation showed that Baker McKenzie stood out as one of the key players in their involvement in 440 companies
  • (пасаж про Коломойського) ICIJ’s review found that Baker McKenzie and its affiliates did business with reputationally risky companies and individuals in several countries. They include […] Ukrainian oligarch Ihor Kolomoisky, who U.S. authorities said used a chain of shell companies in a $5.5 billion money laundering scheme […].

За Baker McKenzie гребуть 4800 юристів, тоді як за найбільшу за кількістю людей юридичну фірму Дентонс гребуть аж 10’000. У 2020 Бейкери заробили $2,9 ярди. Це четверте місце у світі: третє у DLA Piper ($3,1 ярди, 4000 юристів), друге у Latham & Watkins ($3,77 ярдів, 4200 юристів), і перше у Kirkland & Ellis ($4,15 ярдів, 2000 юристів). Ну і Бейкери — це перша іноземна юридична фірма, яка зайшла в Україну (1992 рік).

Бейкери не коментували розслідування публічно, але у тексті розслідування є пряма мова їхнього спікера у відповідь на запит журналістів: “[..] we seek to provide the best legal and tax advice to help its clients navigate a “highly complex, ever evolving and often conflicting” set of global rules. Transparency and accountability are integral elements of such advice. We strive to ensure that our clients adhere to both the law and best practice.

Чи законно/етично юристам допомагати клієнту реєструвати іноземні компанії, у тому числі, у офшорних юрисдикціях? Наче, очевидна відповідь, але, як показують висновки журналістів, не для всіх.

Офшор і закон

Саме по собі використання офшору у корпоративній структурі не заборонено законом. Якщо при використанні офшору операції законні, то ніякого порушення закону і близько немає.

Якщо фірма дізнається, що структурування, яке їй замовили зробити, буде використовуватися для незаконних операцій, тоді фірма має припинити надання послуг. Звичайно, мова йде про фірму, яка дбає про свою репутацію. А у деяких випадках, фірма може навіть повідомити податкову чи правоохоронні органи про наміри клієнта.

У Бейкерів хороша репутація в Україні, плюс вони все ж американська фірма, тому участь у справі з ухилення від сплати податків або відмиванні коштів українського тайкуна завдала б чувакам непоганого удару по репутації у світі. Отже, маємо підстави допускати, що Бейкери поставилися до цього замовлення краще, ніж умовний Касьямненко і партнемри, і, як мінімум, передбачили у договорі гарантію клієнта про те, що консультація Бейкерів буде використовуватися виключно для законних операцій.

Ми вже після цього висновку маємо питання до журналістів, але поставимо його через кілька абзаців.

Офшор і етика

Тут є дві складові. Перша — це етичність використання офшорів. Попри те, що офшор сам по собі це законний інструмент для, наприклад, мінімізації оподаткування, використання цього інструменту примушує оточуючих примружити очі і похитати головою. Уявімо, що це не Коломойський замовив офшор, а папа Франциск: припускаємо, що у вас виникне реакція «щось там нечисто». Але бізнес не мусить бути етичним. Може, але не мусить.

Друга складова — це етика самої юридичної фірми. Типові етичні правила США (хіаінафте – MRPC) визначають ситуації, коли адвокат може розкривати інформацію, що стосується представництва клієнта:

  • якщо адвокат обґрунтовано вважає це необхідним для запобігання вчинення клієнтом злочину або шахрайства, які з достатньою мірою впевненості можуть завдати істотну шкоду фінансовим інтересам або власності іншої особи, з метою чого клієнт використовує послуги адвоката;
  • для запобігання, пом’якшення або виправлення істотної шкоди фінансовим інтересам або власності інших осіб, які з достатньою впевненістю можуть бути викликані здійсненням клієнтом злочину або шахрайства, для чого клієнт скористався послугами адвоката.

А ще є правило 1.2.(d) MRPC і воно вимагає не консультувати клієнта, якщо юрист знає, що це для незаконних цілей.

MRPC хоча і не є обов’язковими, але кожен State Bar їх так чи інакше імплементував у свої етичні правила. Ткніть мене носом, якщо я не права, але rules of professional conduct у всіх штатах містять норми, аналогічні процитованим вище MRPC.

І тут ми переходимо до своїх питань до розслідувачів / журналістів:

  1. Факт консультування Бейкерами повязаних з Коломойським компаній розслідувачі подали як неетичну та потенційо протиправну поведінку. Але журналісти не навели жодного доказу того, що операції з офшорами були незаконними, або, якщо були незаконними, то Бейкери брали участь у цих операціях бо хоча б знали про них.
  2. Коли журналісти висували це звинувачення, то розуміли, що Бейкери не зможуть дати відповідь, бо договір із клієнтом обмежує фірму у будь-яких висловлюваннях про клієнта.
  3. Простіше кажучи, журналісти наразі безпідставно звинуватили особу у чомусь, розуміючи, що особа не зможе виправдатися.

І ще один цікавий нюанс. Про участь Бейкерів у розслідуванні Pandora Papers написали майже усі світові юридичні ЗМІ: ABA JournalAbove the LawLawFuelLaw.com. Переважно, це нейтральні тексти (просто саммарі розслідування), або ж тексти із негативним у бік Бейкерів тоном, типу “Журналісти нарешті розпочали діалог про етику юрфірм”. І тільки Law Gazette (видання належить Solicitors Regulation Authority) випустила замітку про те, що, блін, журналісти, чи не хочете ви поділитися документами, щоб ми могли перевірити висновки, перш ніж гнобити галеру?

Писали: Софія Корнєєва і Діма Гадомський.
Редагували: Ігор Бєлкін і Сергій Сидоров.
Пікчер: Діма Гадомський.