Британці оскаржують юрисдикцію МКС щодо Беньяміна Нетаньягу
Дивіться, як цікаво розвиваються події щодо ініціативи прокурора МКС арештувати Беньяміна Нетаньягу і Йоава Галланта. Можливо, слово “оскаржує” тут трохи голосно вжито, бо суд лише дав можливість надати amicus curiae.
Як ми вже писали, 20 травня прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан зробив хоча й очікуване, але все ж дуже сміливе: він попросив МКС видати ордери на арешт не лише лідерів Хамасу, а і лідерів Ізраїлю.
Ізраїльські політики розкритикували це рішення прокурора, але це і зрозуміло. США однозначно підтримало Ізраїль.
Реакція інших країн була не такою однозначною.
Прем’єр-міністр Канади Трюдо більше розкритикував рішення прокурора, ніж підтримав. Він сказав, що поважає незалежність МКС, але його хвилює те, що запит на арешт стосується одночасно і лідерів демократичної країни Ізраїль, і лідерів терористичної організації. Аналогічну думку висловила Чехія, Австрія і трохи згодом Німеччина.
Бельгія ж підтримала прокурора МКС. Міністр закордонних справ Бельгії написав у Х, що злочини у Газі потрібно розслідувати так само уважно, як і злочини на території Ізраїля. Таку ж позицію зайняла Франція і Словенія.
Позицію України я не знайшов.
Сполученому Королівству теж рішення прокурора МКС не сподобалося.
“This action does nothing to help reach a pause in the fighting, get hostages out or get humanitarian aid in and make progress towards a sustainable ceasefire that we want to see” — сказав прессекретар Ріші Сунака.
І от, минулого четверга Сполучене Королівство звернулося до МКС із клопотанням надати їм час для того, аби підготувати amicus curiae щодо юрисдикції МКС.
Правова конструкція, на основі якої англійці доколупалися до МКС, непроста і я не впевнений, що мій аматорський у міжнародному гуманітарному праві мозок правильно її зрозумів. Але минулий судовий досвід підказує мені, що незрозумілі правові конструкції зазвичай є не більше, ніж затягування часу; але вирішуйте самі, я не наполягаю ні на чому.
Позиція англійців звучить так:
— У 2021 році МКС розпочав розслідування щодо можливих злочинів на території Палестини та можливих злочинів, які палестинці вчинили на території Ізраїлю.
— Тоді МКС визнав свою юрисдикцію розслідувати ці злочини, оскільки у 2015 році Палестина приєдналася до Римського статуту (у 2012 році Генасамблея ООН де факто визнала Палестину незалежною країною, надавши їй статус “наглядача” — щось типу статусу Ватикану).
— але при визначенні юрисдикції МКС не врахував Декларацію принципів щодо тимчасових заходів самоуправління, яку Ізраїль і Організація визволення Палестини підписали у 1993 році (цей документ називається Oslo Accords). Згідно з цим документом, Палестина не може мати юрисдикції щодо ізраїльтян, а відтак, не могла делегувати цю юрисдикцію до МКС.
Я чесно намагався розібратися сам і, як я казав, це виглядає мені як затягування часу, бо вони пристібалися до визначення юрисдикції, яку МКС визначив ще у 2021 році. А те, що МКС не може переслідувати саме ізраїльтян, звучить трохи як ідіотизм і надміру позитивістський підхід: бо якщо ви були у 2021 році ОК із тим, що МКС почав розслідування, то вам не спадало на думку, що злочини могли вчиняти і ізраїльтяни?
Знайти якісь притомні позиції юристів по сабжу я не зміг. Якщо хтось розбирається, то напишіть мені, будь ласка. Ну а якщо не напишете, то дочекаємося самого amicus curiae, можливо там буде пояснення. Суд попросив надати позицію до 12 липня. До речі, МКС дав можливість висловитися не лише англійцям, тож хто зна, може Ізраїль, США, Канада, Чехія, Австрія і Німеччина теж дадуть свої amicus curiae.
