| |

In memoriam — Олександр Поліводський

19 квітня на Луганщині під час виконання бойового завдання загинув адвокат, керуючий партнер юридичної фірми “Софія”, молодший сержант Олександр Поліводський.

In memoriam -- Олександр Поліводський
Малювала Катя Цібере

Ми ненавидимо, коли назва нашого видання читається буквально, але і таке прочитання є невідʼємною частиною нашого існування, особливо тепер, коли ми захищаємося від людиноподібних росіян.

Зібрали для вас веселі і просто історії про героя.

Андрій Гук, адвокат

У нас Олександр викладав на магістерці земельне право advanced. Але на 6 році навчання ми були вже такі круті, що майже всі працювали повну робочу добу і багато пар пропускали. Тепер дуже жалію, до речі, бо це були завжди дуже практичні лекції та семінари. Предметно з викладачем поговорити вдалось аж на екзамені. Оскільки пан Поліводський сам був партнером юрфірми, то у нього підхід був простий – як розкажеш, такий бал і отримаєш, хоч і не працював впродовж триместру.

Після короткої дискусії по темі білету стало зрозуміло, що рівень Олександра надзвичайно високий і можна отримати невисокий бал. Зрозумівши що я вже практикую і є помічником адвоката, Олександр запитав чи я веду якусь земельну справу. Якщо він її знає, отримаю високий бал. Пощастило, що як раз ми займались спором на 600 га в Київській області і це була відома справа. І, звичайно, Олександр про неї знав. Так отримав свої майже 100 балів. По земельним питанням я своїх клієнтів першочергово направляв до Олександра, якщо сам не витягував. Він був справжнім інтелектуалом, світлим і позитивним чоловіком. Україна багато втратила, гинуть найкращі наші люди.

Юрій Вахель, капітан ЗСУ

Сумна новина про загибель Сашка Поліводського… Знались по давніх спільних юридично-громадських справах. Останній раз бачились до війни, випадково зустрілись на вулиці. Отаким і запамʼятався – сонячна людина у сонячний день…(((

Для мене він завжди залишиться буде світлою і порядною людиною, справжнім професіоналом і щирим патріотом. Залишу його телефон у своїй адресній книзі назавжди, як і інших колег, які передчасно пішли від нас!

Він не міг не піти туди, де зупинилось його серце. RIP!!!

Павло Ляшенко, помічник адвоката Олександра Поліводського

Я міг би розказати про нього багато всього. Про те, що це остання чесна людина в юрбізнесі і людина слова в принципі. Але я скажу інше, що ця людина загинула заради того у що вірила і що усвідомлювала. У пана Олександра ніколи не було ілюзій стосовно наших тричі проклятих сусідів та їх намірів. Він дуже тверезо оцінив перспективу бряцання зброєю напередодні 24 лютого і знав що робити.

Але давайте про веселе.

Одна з найвеселіших історій це та, коли ми думали як забрати відповідь на відзив, в якому була дуже груба (як виявилося) помилка написання ім”я одного із суддів (не буду уточнювати). Спочатку ми гадали, що варто подати потім заяву про виправлення помилки/описки, але потім плюнули і побігли штурмувати пошту перш ніж той відзив дійде. Зрештою ми встигли прямо перед вечірньою відправкою документів на пошті!))

Було весело.

In memoriam -- Олександр Поліводський
Фото надав Павло

Олександр Майданик

Працював помічником юриста у Поліводського у 2000 році будучи зеленим студентом 3го курсу Могилянки. Отримав особисту похвалу за переклад на англійську статуту ТОВки. Я тоді реально запарився, гуглячи американські articles of association, і шукаючи аналогії з нашим законом Про господарські товариства, а Гугл транслейта ще не було в планах. Разом з Сашою і ще його двома партнерами таскав офісні меблі з офісу в царському домі на Подолі в дивний круглий офісний центр біля Південного вокзалу. Були золоті часи і гудки потягів літом через відкрите вікно.

Володимир Сущенко, правник, вчений, перший декан факультету правничих наук НаУКМА

Минуло понад 20 років з того часу, коли, здається за рекомендацією пані Роксолани Ханик-Посполітак, я познайомився з Олександром Поліводським як фаховим правником-дослідником у сфері правового регулювання аграрних відносин. Метою нашого знайомства був пошук викладача курсу «Аграрне право» для студентів правничого факультету Могилянки.

Перша ж моя зустріч в якості декана факультету з Олександром Анатолійовичем справила на мене незабутнє враження від його Особистості: яскраво-пронизливий і допитливий погляд очей, лагідна іноді по-доброму іронічна посмішка відкритого обличчя і внутрішній непохитний стрижень вже сформованих життєвих і професійних принципів. Звертав він себе увагу й своєю непересічною скромністю у поведінці та взаєминах з колегами і студентами.

Корпоративну культуру Могилянки і правничого факультету, побудовану на повазі до студентів і колег та відсутності сумнівних «компромісів» в оцінці знань  студентів Олександр Анатолійович сприйняв без будь-яких застережень і дотримався цих правил весь час роботи своєї роботи на факультеті.

Враховуючи, що працював він в Могилянці  за сумісництвом (основним місцем його роботи був інститут держави і права НАНУ), то зустрічались ми не часто і якихось «цікавих історій» з його викладацького життя я пригадати не можу, оскільки від студентів і колег завжди чув лише позитивні відгуки щодо його професійних і людських якостей. Вважаю, що коли адміністратор (в моєму випадку – декан факультету)  не може пригадати жодної курйозної «історії» у взаєминах з колегою – Олександром Анатолійовичем, то це  лише підтверджує той факт, що наші взаємини будувались на спільному розумінні корпоративно-етичних і професійних цінностей.

В той же час, можу підкреслити, що Олександр Анатолійович завжди був присутнім на  загально факультетських заходах, що, треба визнати, робили не всі викладачі-сумісники. Він брав участь у розробці першої Магістерської програми з правознавства,  набір на яку  був відкритий у 2003 році, і в складі факультетської делегації брав участь в обміні досвідом з викладачами Коледжу права Англії та Уєльсу, які були долучені до розробки тієї інноваційної програми.

З гордістю і вдячністю дізнався, що Олександр Анатолійович став воїном ЗСУ у 2022 році  і з глибоким сумом і болем сприйняв звістку про його героїчну загибель. Відгуки, які пролунали в етері ФБ на цю трагічну звістку від його колишніх студентів-могилянців – свідчення його авторитету як Професіонала і Людини і я вірю, що пам’ять про нього і його справу буде жити в наступних поколіннях правників України.

In memoriam -- Олександр Поліводський
Світлина із ФБ Володимира

Армен Нерсесян, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАНУ

Веселих не знаю, але від Сашка я багато чому навчився. Ми з Олександром 18 років працювали в одному інституті в різних відділах. Найбільше дивувало те, що він у будь-якій, навіть дуже стрьомній, ситуації зберігав абсолютний спокій і фірмову посмішку.

Марина Саєнко, адвокатка

Ошелешена звісткою про загибель Саші. І хоча усвідомлювати дійсність мозок ще довго відмовлятиметься, дякую за ініціативу зібрати теплі спогади про Сашу. Ми працювали разом у правлінні Асоціації адвокатів України ще у 2015-2017 роках (тоді був золотий ціннісно склад правління, як на мене).

Про Сашу у мене тільки гарні спогади: як про дуже світлу, мудру, етичну людину – з чіткою ціннісною позицією та здатністю захищати свої переконання. І головне, що це все ніколи не виставлялось напоказ. Жодних ярмарків марнославства, що нетипово для нашого ринку. Любила наші дискусії та манеру Олександра інтелігентно і спокійно, але активно аргументовувати свою позицію. Ніколи не чула від нього крику або роздратування.

Але окремо хочу згадати, як ми з Сашею проходили разом курс по Теорії аргументації в Школі розвитку мислення і щотижнево збирались на тригодинні практики, де говорили про цінності і світогляд, а потім це все презентували ментору та аудиторії, як підсумкову роботу. Кожен мав собі обрати цінність, про яку хоче розповісти. Так вийшло, що ми тоді із Сашею одночасно обрали волю. Готуючись, багато дискутували про її структуру, межі, наявність свободи волі, думали, як це краще подати, щоб спонукати аудиторію рефлексувати над цими питаннями. Зараз підняла нашу переписку  за той час, перечитала і стало так тепло і затишно. Як завжди було в комунікації із ним. А його вчинок  – свідомо стати на захист Батьківщини ще раз підтвердив важливість для нього ВОЛІ як фундаментальної цінності.

Я сумую, що у цьому світі стало менше світла…

In memoriam -- Олександр Поліводський
Фото надала Марина

Іванна Циба

Не можу згадати веселу історію про Поліводського, але крізь роки, університети і країни завжди згадувала цього професора, юриста. Він читав у мене земельне право в Могилянці. Якщо я щось знаю про земельне право, то це від нього. Яскраво пригадую його семінари і практичні приклади. Вічна слава.

Софія Шутяк,  адвокатка і заступниця голови комітету Земельного, аграрного та довкілевого права НААУ

Дуже вдячна Олександру Поліводському за підтримку ідеї відкриття довкілевого напрямку в комітеті, він не боявся нічого нового та готовий був креативити, що цінно у наш час. За час його каденції з початку повномаштабного вторгнення було проведено лекції для адвокатів з метою актуалізації довкілевих питань під час війни, які не дали закинути довкілеві питання на задній план. Розумію – це дуже субєктивно, але його великі очікування від мене заставляли мене знаходити час на роботу у комітеті.