Site logo
Україна Росія Нідердланди ЄСПЛ

Україна та Нідерланди проти Росії у ЄСПЛ

2022-01-28

Цього тижня Європейський суд з прав людини розглядав прийнятність скарг України і Нідерландів щодо окупованих Росією територій сходу України та збиття малазійського боїнгу МН 17.

Україна Росія Нідердланди ЄСПЛ

Я багато працюю із ЄСПЛ і такий емоційний та різкий процес по міждержавній скарзі бачу вперше. Зазвичай, сторін представляють професійні адвокати, тому рівень, так би мовити, дискусії, завжди високий, а аргументи схожі на вистріл із снайперської гвинтівки: коротко і влучно. Цього ж разу аргументи Російської Федерації неслися як автоматна черга у темну пору доби.

У залі знаходилися сім’ї загиблих у літаку МН17 і вони не стримували себе у емоційній реакції на суперечливі або не дуже аргументовані позиції. Представник України, королівський адвокат Бен Емерсон теж не витримав і подарував світу ось такий вислів: “Росія бреше перед судом, їхні судження навіть не помилкові, вони – брехня. Нам це легко довести, тому що коли твій опонент просто каже неправду, навіть не надаючи жодних доказів своїх слів, коли вони кажуть, що все, що відбувається в Донецьку і Луганську це хаос, ми стверджуємо: Це не хаос! Це напад на такі інституції як цей Суд, це напад на демократичні інституції. Це типовий та класичний підхід російської міжнародної стратегії.”

Я дуже раджу подивитися запис процесу. Але якщо влом, а я знаю, що вам влом, то нижче коротке, наскільки це можливо, саммарі процесу. Я дякую за допомогу у підготовці матеріалу, а особливо за швидкі відповіді на мої питання, Міністру юстиції пану Денису Малюсці і раднику Міністра Івану Ліщині. Коментарі цих поважних акул у кінці тексту.

Ну що, поїхали?

Історія відносин України проти Росії у ЄСПЛ

  • У березні 2014 Україна подала першу скаргу (№ 20958/14) проти Росії до ЄСПЛ щодо окупації Криму. У 2021 ми отримали проміжну перемогу у цій справі: ЄСПЛ вказав, що Росія здійснювала ефективний контроль над територією, тому він буде розглядати нашу скаргу по суті. Ми про це писали детально тут.
  • Якщо Суд встановив, що держава здійснює ефективний контроль, то її обов’язок захищати права і свободи, визначені конвенцією, на цій території виникає саме з факту цього контролю, незалежно від того чи здійснюється він безпосередньо – через збройні сили держави, або через підлеглі місцеві адміністрації.
  • Крім цієї справи, на розгляді ЄСПЛ є ще справа щодо політичних ув’язнених і моряків, захоплених в Керченській затоці.
  • Решту справ — щодо Донбасу, дітей, яких вивезли до Росії в 2014 році і малазійського боїнга МН 17 — ЄСПЛ об’єднав в одну справу.
  • А ще 27 листопада 2020 Велика палата ЄСПЛ об’єднала цю нашу об’єднану скаргу зі скаргою Нідерландів проти Росії щодо MH17, і от тепер розглядає прийнятність усіх цих скарг.

Суть справи

Україна просить прийняти заяву до розгляду по суті на цьому етапі і потім визнати, що юрисдикція Росії розповсюджується на Крим та ОРДЛО відповідно до ст. 1 Конвенції. Ми просимо визнати, що Росія здійснювала ефективний контроль над територіями, а відтак повинна нести відповідальність за порушення прав людини на тих територіях. Україна і Нідерланди просять визнати, що це Росія збила літак. У своїх скаргах ми посилаємося на:

  • ст. 2 – право на життя,
  • ст. 3 – заборона катування,
  • ст. 4 – заборона рабства і примусової праці,
  • ст. 5 – право на свободу та особисту недоторканість,
  • ст. 9 – свобода думки, совісті і релігії,
  • ст. 10 – свобода вираження поглядів,
  • ст. 11 – свобода зібрань та об’єднань та
  • ст. 14 – заборона дискримінації
  • плюс ст. 1 захист права власності, ст. 2 (право на освіту) і ст. 3 (право на вільні вибори) Першого протоколу.

Все ці порушення стосуються дій Росії на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, включаючи збиття літака MH17, де діють російські окупаційні адміністрації.

Основна мета зараз – довести, що Росія здійснювала «ефективний контроль» над цими територіями, тому повинна нести відповідальність за всі порушення прав людини, які там відбувалися за весь цей час.

Ось як виглядають позиції України та Росії:

Україна

Росія

РФ несе відповідальність за порушення прав людини, вчинені військовими підрозділами РФ та підконтрольних їй «ДНР/ЛНР», оскільки такі порушення підпадають під екстратериторіальну юрисдикцію Росії.

Ми говоримо про дві ключові дати:
  • 14 квітня 2014 – захоплення Слов’янська та інших двох ключових міст і
  • 30 квітня 2014 коли Турчинов заявив, що ми втратили контроль над територіями;
Юрисдикція РФ не розповсюджується на території Донецької та Луганської областей України.

І взагалі, ми дуже засмучені тим, що Суд відмовився об’єднати цю скаргу зі скаргою Росії проти України (так, і така є, зареєстрована ЄСПЛ минулого року №36958/21).
РФ здійснює ефективний контроль над тимчасово окупованими територіями Донецької та Луганської областей безпосередньо та через підпорядковані їй «ДНР/ЛНР», починаючи з квітня 2014 і до цього часу.

Ми не контролюємо ці території.

“Навіть якщо презюмувати економічну та гуманітарну підтримку самопроголошених “ДНР” та “ЛНР” з нашого боку, тоді з іншого боку країни ЄС, які надають критично важливу фінансову підтримку Україні та координують її бюджет це теж ефективний контроль [над Україною]”?
 
Cамопроголошені республіки “прозоро творять своє законодавство, яке відрізняється від українського, ну так, роблять це за прикладом Росії, this is true”.

«ДНР/ЛНР» повністю залежні від РФ та існують завдяки політичній, військовій та фінансовій підтримці. Нас там нєт.
РФ відповідальна за адміністративну практику порушень прав людини на непідконтрольній Україні території, у тому числі за напади, зникнення, катування та вбивства цивільного населення, захоплення в полон та катування таких осіб, тортури та позасудові страти як цивільних, так і українських військових, напади на релігійні громади та організації.

Нас там нєт.

Або як варіант, всі скарги мають бути визнані неприйнятними через сплив 6-місячного строку або невикористання наявних засобів захисту на національному рівні.

(Вони навіть не напружилися, або не змогли, хоча б щось сказати по суті скарг, закінчивши свою “презентацію” (ага, вони називали свою промову презентацією, дякую, що хоч класичні прокурорські слайди не показали) на аргументах по процедурних критеріях). 

Тест щодо ефективного контролю, застосований Судом в справі “Грузія проти Росії №2”, є застосовним і в цій справі. Але ключове питання, як він буде застосований.

У відповіді на питання суду Бен Емерсон так і сказав: “Росія намагається змінити вироблену Судом практику в кожній справі, де вона є стороною протягом останніх 5 років”.

Зараз в Cуду є надзвичайна можливість визнати, що концепція ефективного контролю, розроблена в справі “Грузія проти Росії №2”, не має застосовуватись до цієї справи.

Скарга Нідерландів по МН 17

Нідерланди

Росія

Рейс МН17 був збитий “Буком”, який був доставлений з території Росії і керований росіянами, оскільки військові самопроголошених республік навіть не мали таких фахівців. За декілька днів до трагедії і протягом активної стадії військових дій, багато літаків українських військових були збиті на цій же території, тому ми не можемо казати що саме цей збила Росія.
Росія відмовляється розслідувати катастрофу вже довгий час і вийшла з переговорів, ініційованих Нідерландами. Ви подали скаргу пізно, вже все закінчилось і минув 6-місячний строк.
 
а ще ви не використали всі ефективні засоби на національному рівні. Ще жоден суд не розглянув цю справу, перед тим як йти в ЄСПЛ.
Росія відмовляється співпрацювати та видавати запитуваних осіб для проведення розслідування. А чому ви не попросили Росію, щоб вона провела в себе розслідування, за своїм досконалим національним законодавством, своїми демократичними та незалежними органами. А ще передайте нам всі документи для цього.

Україна наголошувала перед судом, що ми говоримо не про поодинокі напади Росії, а про постійну довготривалу політику Росії, навіть про її мету повернути дореволюційну Росію. Про амбіції Росії на ці території, які підтверджуються заявами Путіна, що це Новоросія. Тобто йдеться ні про яку не “допомогу Росією народу самопроголошених республік”, а про амбіції конкретної країни на загарбання територій. Такі ж прагнення і така ж стратегія була реалізована Росією в Осетії, Придністров’ї і Криму.

Юридичні команди країн

Усі три країни мали максимально відмінні команди. Україну представляв МінЮст і адвокат Королеви (Queen’s Consel), Нідерланди представляло Міністерство закордонних справ і юристи, а Росію представляла Генеральна прокуратура.

Команда України

Україна та Нідерланди проти Росії у ЄСПЛ
Україна та Нідерланди проти Росії у ЄСПЛ

Денис Малюська – очільник Мін’юста.

Баристер Бен Еммерсон, QC – англійський баристер, один з топів міжнародного гуманітарного права і прав людини. Зараз він партнер King & Spalding. З 2011 по 2017 рік служив спеціальним доповідачем ООН з прав людини та боротьби з тероризмом, був спеціальним радником прокурора Міжнародного кримінального суду. Також зараз він суддя Апеляційної палати Механізму ООН по міжнародних кримінальних трибуналах по колишній Югославії та Руанді. В його портфелі справи Грузії проти Росії щодо Осетії; захист жертв злочинів ІДІЛу в Сирії та Іраку.

Іван Ліщина – наша акула (чому акула, читайте тут) на міжнародній арені, виступив радником цього разу. Заступник міністра юстиції та Уповноважений України по ЄСПЛ з 2016 по 2021 рік. Всі ці роки веде спори проти Росії в ЄСПЛ і арбітражах. Пам’ятаєте нещодавню перемогу у справі «Скіфського золота», це теж його заслуга.

В команді також Валерія Коломієць – заступниця Міністра юстиції по європейській інтеграції і Маргарита Сокоренко – очільниця Управління по міждержавних справах у Мін’юсті.

А ще за нас грали дві rising stars: Peter Hood, юрист у сфері публічного міжнародного права лондонського офісу King & Spalding’s і Anie O’Reilly, юристка Kosovo Specialist Chambers, раніше служила в Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду.

Команда Росії

Україна та Нідерланди проти Росії у ЄСПЛ
Україна та Нідерланди проти Росії у ЄСПЛ

Михайло Виноградов – начальник головного управління міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури РФ.

Денис Грунис – начальник відділу міжнародного співробітництва з особливо важливих справ Генеральної прокуратури РФ.

Олександр Дев’ятко – заступник військового прокурора, генерал-лейтенант юстиції (але хз чи це він, дуже мало інфи).

На мою абсолютно суб’єктивну думку, у Росії був дуже слабкий рівень представників. Рівень аргументів мені теж здався не дуже переконливим, ну але я заангажована, тому не наполягатиму. А от англійська мова Михайла Виноградова це абсолютно об’єктивний рязанський акцент рівня аппер інтермідіейт школи у неблагополучному районі. За сукупністю цих фактів я і подумала, що то така тактика, типу: “ця справа не є настільки важливою, щоб ми наймали для неї кращих барістерів з Лондона. І звичайний чиновник середньої руки справиться, бо все рівно всі звинувачення проти Росії надумані”.

Але ніт. У інтерв’ю для Інтерфаксу від 12 січня 2022 року пан Виноградов каже про ведення справ у ЄСПЛ дослівно: “Нами применен весь позитивный опыт организации данной работы, использован лучший кадровый потенциал Минюста России. Инструментарий работы на данном направлении расширен за счет как имевшихся полномочий российской прокуратуры, так и новых установленных Федеральным законом от 1 июля 2021 г”.

Так що я розгублена, який тоді у них середній потенціал, якщо це був лутший.

Команда Нідерландів

Україна та Нідерланди проти Росії у ЄСПЛ
Україна та Нідерланди проти Росії у ЄСПЛ

Очолювала команду Міс Babette Koopman – старша радниця Міністерства закордонних справ Нідерландів.

Rene Lefeder у цій справі виступав радником. У звичайний час служить заступником з питань міжнародного права юридичного радника Міністра закордонних справ Нідерландів.

Liesbeth van Heest – юристка в сфері захисту прав людини.

Anne Aagten – юридична радниця Міністерства юстиції Нідерландів

Robin de Ruiter – юристка МЗС Нідерландів

Piet Ploeg – президент Фонду катастрофи МН17, який виступав від імені жертв катастрофи та родичів загиблих.

Що далі?

Чекаємо рішення ЄСПЛ про прийнятність. Рішення по нашій першій скарзі суд ухвалював 1 рік та 4 місяці.

Трохи рефлексій від очевидців: Малюськи і Ліщини

Денис Малюська, Міністр юстиції

Україна та Нідерланди проти Росії у ЄСПЛ
Україна та Нідерланди проти Росії у ЄСПЛ

Чи відчувається вплив ескалації конфлікту на атмосферу в засіданні і чи може вплинути на прийняття рішення? По ідеї так, принаймні я у промові це активно згадував, і впевнений, що судді не можуть не знати що відбувається на наших кордонах.

Чому в Росії така слабка команда юристів? Вони демонструють свій пофігізм чи не знають кого наймати і до кінця не впевнені як будувати стратегію? Складно сказати, підозрюю що реально кваліфікованим і авторитетним юристам не хотілося б дискредитувати свою репутацію на міжнародному рівні, явно говорячи неправду суду під відеотрансляцію, тому у них кадрова проблема.

Чи вплинуло на позицію Росії розірвання контракту з британським баристером Майклом Суейстоном, який представляв їх у справі по Криму? Росіяни втратили наліт «цивілізованості» і це істотно збільшило напругу у судовому засіданні у порівнянні з кримською справою. Із залу під час засідання лунали засуджувальні вигуки родичів загиблих голландців і це вкрай рідкісна ситуація для ЄСПЛ.

Іван Ліщина, радник міністра юстиції України

Україна та Нідерланди проти Росії у ЄСПЛ
Україна та Нідерланди проти Росії у ЄСПЛ

Чи були у Росії нові аргументи, які тебе прям здивували? Так, у перші ж хвилини засідання представник Росії заявив, що підходи, вироблені Судом в інших справах, не мають застосовуватися до справ проти Росії. Так із нового, Росія вважає, що концепцію “ефективного контролю” Суд вигадав тільки для Північного Кіпру у справі “Лоізіду проти Туреччини”, (справа щодо окупації турецькими військами північної частини Кіпру) і для інших країн цей концепт не може застосовуватися.

Трохи згодом представник Росії заявив, що Україна сама збивала свої літаки, і МН17 вона теж збила сама. Це зрозуміла і очікувана риторика, але смішно було те, що на підтвердження своїх слів Росія послалася на міжнародну слідчу групу по розслідуванню катастрофи МН 17, яка цього і близько не казала.

Після цих новел Росії в залі голосно сміялись і ми, і родичі загиблих, які були присутні в залі.

Чому засідання тривало так довго? Чи багато питань було від суддів, що їх цікавило найбільше? Яка була реакція суддів на позиції сторін? Засідання тривало аж 4 години, бо, по перше, у справі було три сторони, а не дві, як звичайно. По друге, у суддів було дійсно дуже багато питань до сторін. На які, як мені здалося, Росії було дуже важко відповідати: і з огляду на недостатньо сильну позицію, і з огляду на недосконалу англійську.

Чи відчувається вплив ескалації конфлікту на атмосферу в засіданні і чи може вплинути на прийняття рішення? Це засідання дуже відрізнялося від засідання по Криму. Було багато представників та родичів загиблих в катастрофі МН 17 і вони дуже різко відповідали на висловлювання Росії. Та і ремарки РФ були гостріші, ніж зазвичай.

Зазвичай правову позицію Уряду в ЄСПЛ готує МінЮст країни, але в Росії минулого року відбулась реформа. Вони передали ці повноваження Генеральній Прокуратурі. В чому ідея такої передачі, не знає ніхто. Можливо, МінЮсту із їхньою дорогою командою іноземців давали нереальні завдання, із якими вони не впоралися. Або, навпаки, команда створила для російської влади завищені очікування, які не справдилися. А може, подумали, що МінЮст не впорається, давайте передамо Генпрокуратурі, от вони зможуть жорсткіше відповідати на аргументи.

Різкість дійсно підвищилася, але одночасно із безглуздістю. Наприклад, у процесі звучала ось така жорстка і настільки ж безглузда репліка від РФ: “Ми вдячні Україні за те, що вона подала необґрунтовану заяву”.

У чому потужність цього вислову Бена Емерсона:Росія бреше перед судом, їхні судження навіть не помилкові, вони – брехня. Нам це легко довести, тому що коли твій опонент просто каже неправду, навіть не надаючи жодних доказів своїх слів, коли вони кажуть, що все, що відбувається в Донецьку і Луганську це хаос, ми стверджуємо: Це не хаос! Це напад на такі інституції як цей Суд, це напад на демократичні інституції. Це типовий та класичний підхід російської міжнародної стратегії.” Важливо те, що в суді представник заявив, що РФ бреше. Але зазвичай всі намагаються бути більш стриманими.

Чи вплинуло на позицію Росії розірвання контракту з британським баристером Майклом Суейстоном, який представляв їх у справі по Криму? Думаю, що дуже вплинуло. Зараз Російську Федерацію представляють лише працівники Генеральної прокуратури: вони не мають досвіду виступів у міжнародних судових інстанціях, не дуже добре володіють англійською мовою і мають не дуже доречний для таких процесів прокурорський вишкіл.

Як ти оцінюєш протиріччя Росії самій собі щодо моменту збиття МН 17? З одного боку вони кажуть, що він був збитий під час військових дій, а з іншого, що ні. А ще в Росії клондайк суперечностей у їх судженнях. Одне з яких, наприклад, вони кажуть, що військові дії є, але ефективного контролю немає. Потім кажуть, що ефективного контролю немає. Їх в універі вчили, що треба цитувати рішення суду, ось вони і спробували процитувати окремі думки суддів в інших справах, але, от лихо, вибрали ті, в яких судді суперечили одне одному.

Чи є ймовірність того, що Суд вирішить застосувати підхід, який був у справі «Грузія проти Росії №2», де він визнав порушення Росією Конвенції тільки після закінчення активної стадії бойових дій? Застосують. Питання, які будуть наслідки застосування. Але давайте застосовувати обережно, бо ситуація відрізняється. Там була мобільна війна на невеликому театрі бойових дій. У нас же велика територія і триває це все вже 7 років. Плюс, бої за Авдіївку не впливають на ефективний контроль у Донецьку. “Не можна механічно застосовувати концепт, що якщо десь в ОРДЛО йде війна, то це не означає, що ефективний контроль ефективно зникає на всій території, де активних бойових дій немає“.

Друга теза по Грузії: ми вважаємо, що ЄСПЛ зайшов задалеко. Є дві підстави для виникнення відповідальності держави за ст. 1 Конвенції (екстратериторіальна юрисдикція) поза кордонами країни. 1 – це ефективний контроль, якщо йдуть бойові дії, то важко встановити, чи є ефективний контроль. 2 – особистий контроль агентів держави над жертвами порушень. Наприклад, як було з Іловайськом. Важко встановити, хто контролював Іловайськ під час котлу, але якщо ми встановимо, що під час боїв 300 наших військових було захоплено і піддано тортурами представниками РФ і “Л/ДНР” – бо їх катували напевно поблизу Іловайську, то тут питань виникати не повинно.

В 2020 році Росія внесла зміни в Конституцію, і прописала, що вони можуть не виконувати рішення міжнародних судів, але вона не від’єдналась від Конвенції, тому рішення ЄСПЛ для неї обов’язкові до виконання. То які наслідки таких незрозумілих дій? І чи може вона апріорі від’єднатись від Конвенції і які тоді наслідки для неї? У цьому питанні мені однаково на громадян Росії. Мені не все одно на цей процес, а на нього ці зміни у Конституцію не вплинуть. Але давайте бути реалістами і не мріяти, що РФ візьме і на наступний день виконає рішення ЄСПЛ. Швидше за все, Росія буде вигадувати якісь безглузді причини не виконувати рішення, як вона робить у справі Грузія проти Росії.

Полегшує чи ускладнює справу об’єднання наших скарг з Нідерландами? Досить несподівано не погіршило. Боявся, що затягнуть процес. Але затягування я не відчув. Натомість їхня участь у цьому процесі дуже посилила позицію нашої сторони політично.


Текст: Софія Корнєєва
Редакція: Сергій Сидоров, Діма Гадомський, Ігор Бєлкін
, Коля Юрлов
Коректура: Оля Панченко
Ілюстрація: Катя Цібере

, ,
We use cookies to improve your experience on our website. By browsing this website, you agree to our use of cookies.

Sign in

Sign Up

Forgotten Password