У процесі Стерненка лажали всі

У процесі Стерненка лажали всі

Прямо зараз суд розглядає апеляцію Сергія Стерненка на вирок, за яким він в кінці лютого отримав 7 років ув’язнення. Ми два місяці досліджували вирок і матеріали справи і от саме час показати вам, що нас турбує.

Автори: Олена Граждан, Артем Крикун-Труш, Катерина Мiщенко, Олександр Марков, Роман Присяжний, Леся Стецьків, Даша Харченко і Руслан Ніфтуллаєв
Ілюстрація: Катя Цібере
Редактор: Діма Гадомський


У процесі Стерненка лажали всі

Коментувати будь-яке кримінальне провадження, не маючи доступу до матеріалів розслідування, це справа невдячна та, м’яко кажучи, непрофесійна. Але навколо цього надміру політизованого процесу стільки маніпуляцій, що нас плющить від люті.  

Тому дух мертвих юристів проліз до суду, відфоткав повний текст цього максимально дивного вироку і матеріали справи та під віскарик розібрали його на молекули, а молекули — на атоми.

Прямо зараз висловити обурення текстом або просто обговорити його можна у чяті Мертвих юристів. Між нами кажучи, там же зараз якісь добродії ведуть голосову пряму трансляцію процесу.

Про що вирок?

23 лютого суддя Приморського районного суду міста Одеси Віктор Попревич ухвалив обвинувальний вирок у кримінальному провадженні № 12015160330000570 (судова справа № 523/8553/16-к).

Цим вироком суд визнав Сергія Стерненка та Руслана Демчука винними у вчиненні двох злочинів:

  • за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України (викрадення Сергія Щербича, незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, із застосуванням зброї, протягом тривалого часу);
  • за частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України (напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб).

Додатково Сергія Стерненка суд визнав винним у вчиненні третього злочину — за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (носіння, зберігання, придбання, зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу).

Вироком призначено таке покарання:

  1. Стерненку: 7 років позбавлення волі з конфіскацією ½ належного йому майна за розбій та 3 роки позбавлення волі за незаконну зброю та боєприпаси. 

Загальне покарання – 7 років і 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією ½ належного йому майна.

  1. Демчуку: – 7 років і 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією ½ належного йому майна.

Кому треба, судова практика ось тут.

Перед тим, як перейти до краштесту обвинувального вироку, рекомендуємо бути у курсі біографій учасників. Але якщо ви шарите і так, то пропускайте, бо все цікаве далі.

Хто такий Стерненко:

Якшо коротко, то Стерненко фігурує у чотирьох кримінальних провадженнях. Є справа про три напади на Сергія, де йому приписують чи то ненавмисне вбивство, чи то самозахист. Є справа про хуліганство – що він начебто розбив голову начальнику поліції Одещини Дмитру Головіну під час протесту проти забудови театру у Міському саду у 2017. І четверта – про начебто кришування накроточок Стерненком і вивід їх “з-під удару Правого сектору” за 6 тисяч доларів. 

А тепер спочатку. Вивчав правознавство, вважай колєга, 2 2014 очолив одеський осередок Правого Сектору, де займався закриттям наркоточок з реалізації спайсу в Одесі, що трохи іронічно, та був одним з організаторів “сміттєвої люстрації”.

У тому ж році він приєднався до активістів Євромайдану в Одесі, згодом очолив його.

Також його підозрюють у причетності до наркоторгівлі. Є iнформацiя, що в 2014 році він домовився з однією групою одеських “бариг”, що за фінансову винагороду виведе їх з поля зрєнія “Правого сектора”.

Далі був Майдан, де він пережив стрєльбіща на Грушевського і тьоркі з Антімайданом 2 травня 2014 вже в Одесі, коли спалили Одеський будинок профспілок. Восени 2015 року брав участь у блокадах окупованого Криму.

2015 році подав звернення до обласної прокуратури, СБУ та МВС із вимогою притягти Сергія Щербича (якщо коротко то цей кєнт координував діяльність найманців, більш відомих як тітушки) до кримінальної відповідальності через його антиукраїнську діяльність. Тож звернулись вони до СБУ, докази надали, а у відповідь – дякую, ваш дзвінок дуже важливий для нас (нєт). Що було далі? Правильно, нічо. На диво, після цього до нього прийшли ті, до кого він звертався та замість подяки отой крики спенцаз, морда впол, взинувачення та спроба притягти до відповідальності за фактом викрадення Щербича. Ще й 60 штук треба було під заставу підняти.

2017 року закінчив кар’єру в “Правому секторі”. 

Наступного року він став співзасновником громадської організації “Небайдужі” в Одесі, яка почала боротьбу з будівельною мафією в Одесі, мером його друзями, прихильниками та домашніми тваринами. Тож спочатку був Літній театр, який хотіли забудувати. Мітінг, правоохоронці, зіткнення, СІЗО на 60 днів із заставою 600 тис. грн. Що цікаво, заставу вніс голова Одеської обласної адміністрації Максим Степанов.

Ми не питаємо звідки в нього такі гроші та чо він вирішив віддати їх за незнайому людину. Хоча нє, саме це й питаємо. Сам Степанов аргументував свій вчинок тим, що вважає рішення суду несправедливим. Ще ми знаємо, що це все відбувалося за однієї умови: Стерненко не матиме перед ним жодних зобов’язань, окрім повернення коштів. Заставу було змінено на поруки, а одне звинувачення на інше. Пояснюємо: поки він сидів у СІЗО, інтернети стали поширювати інформацію про те, що Стерненко нібито у 2014 році «кришував» наркоторгівлю. Той тільки як вийшов, прокуратура Одеської області відкрила кримінальне провадження, мол наркоман та простітутка. Ми ж казали іронічно.

Нападали тричі протягом першої половини 2018 року (7 лютого, 1 та 24 травня) – його били битами та стріляли у шию. Під час третього нападу Сергій Стерненко, захищаючись, поранив одного з нападників – Івана Кузнєцова – ножем у живіт.  Наскільки ми знаємо, свідків по цій справі не допитували, слідчі дії не проводили, охорону не надали, але ми все розуміємо, були зайняті. Як то кажуть новини та постікі на фейсбуці самі себе не прочитають.

В цьому році починаються чутки про те, що Стерненко є негласним  позаштатним співробітником СБУ. І саме через це йому незаконно поміняли підслідність, забрали кримінальне провадження з Головного слідчого управління Нацполіції й відправили справу його кураторам в СБУ. 

Ця історія продовжується в 19 році, коли Президент пропонує державну посаду, від якої відмовляється сам Сергій. Це підтверджено адвокатом (привіт, Масі) та не заперечується ані Президентом ані його речницею.

31 серпня 2020 року під Приморським судом в Одесі на Стерненка. Тоді його намагалися облити невідомою речовиною.

Суб’єктивна думка: всі ці звинувачення ідеально підходять під стару теорію змови що радикалів створює і контролює спецслужба (є таке стара як світ байка) але тай таке.

Хто такий Демчук:

Не забуваємо про Демчука, бо посадили їх разом за одне й те саме. Спочатку він був координатором «Правого сектора» в Комінтернівському районі Одеської області. У 2014 році засудили хлопця за підробку документів на 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік. Але він продовжив займатися громадською діяльністю, висвітлював соціально значущі події та проводив акції для привернення уваги до проблем територіальної громади, тож вважаймо — виправився.

8 вересня його затримала поліція у зв’язку із звинуваченням у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Сергія Щербича.

11 вересня 2015 року Демчук разом із Стерненко вийшов з СІЗО під заставу у 48 720 грн. Є версія, що кошти на заставу надав Геннадій Корбан. Демчук при  цьому свою провину не визнає та каже що то все прєдасудкі та вважає шо просто попав під раздачу бо раніше вже був засуджений. Портрєт для соучасника так сказать підходящій.

На момент винесення вироку, сторінки у соціальних мережах Демчука видалено або приховано від користувачів.

Хто такий Щербич:

Сергій Щербич з 2006 по 2010 рік – депутат V скликання Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, з 2012 року – директор дому культури с. Фонтанка Одеської області. Колишній голова Комінтернівської районної організації партії “Родина”, у 2015 році був обраний депутатом Комінтернівської районної ради. Був помічником народного депутата з групи “Відродження” Олександра Пресмана. 

Сергій Щербич є членом партії “Довіряй ділам”, соратником засновника партії Ігоря Маркова та мера Одеси Геннадія Труханова. До слова, будучи у розшуку в Україні, Ігор Марков є засновником “Фонда спасения Украины” з головним офісом у Москві. 

Щербич був постійним гостем на заходах антимайдану, публічно підтримував режим президента Януковича, був помічений у складі групи “тітушок”, яких вивозили з Одеси в Київ для участі в “антимайдані” на початку 2014 року (зафіксовано у відеоматеріалах). По непідтверджених даних контактує з бойовиком групування “ДНР”, колишнім членом партії “Родина” та за сумісництвом депутатом Одеської обласної ради Вадимом Савенко.

То що не так із вироком?

Проблем настільки багато, що ми їх розбили на дві частини: зовнішні обставини і питання до суті справи. 

Проблема №1 – справу політизували

У справах Стерненка постійно спливає інфа про політичний тиск. Він був настільки систематичним, що суспільна думка уже однозначна: він точно невинний. Різні справи проти Стерненка почали одночасно активізуватися, через що на протестах інколи плутали, за якою із них Сергій був реально засуджений. Про справи Стерненка любила згадувати генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, але часто заплутувала усіх згадкою справи про “самозахист”. Коли ж справа про викрадення Щербича розірвала інформаційне поле, вона сказала: справа політизована самим же Стерненком. Не зміг промовчати Аваков: “він вигадав собі образ бунтаря” і Портнов, який “привітав” вирок Стерненку.

Будемо чесні, справа політизується з обох сторін, як обвинувачення, так і захисту. 

На оголошенні вироку Стерненко сказав, що на суддю тиснули – мовляв, у п’ятницю мав би бути виправдувальний вирок, а він його змінив на обвинувачувальний. Тому він його оголосив не у п’ятницю, а в понеділок. А докази цьому є? Не пред’явлені. Масі Найем також сказав, що рішення написали надто швидко – але як це може бути пов’язане із його неправильністю? 

Захист пов’язує вироки Стерненку із загальним питанням “несправедливості”, яка “лякає людей”. Причина, чому знову підняли справу по викраденню Щербича – начебто тому, що обвинуваченню не вдається довести до обвинувального вироку справу про самозахист. Тому вони взялися за іншу справу, яка є – і тому це політично вмотивовано, як сказав Масі

Сам Стерненко взагалі прив’язував до справи Медведчука, який “міг бути причетним до його вироку”. Про це він написав у листі із СІЗО, хоча раніше він називав причетними до написання рішення Татарова, Венедіктову і Труханова. Вони тиснули на суддю у порядку звичайної чи електронної черги – неясно, але медіарозміщення це забезпечило. 

Проблема 2. Із діяльністю Стерненка в Одесі нічого не ясно

У Стерненка конфлікт із Трухановим. Ось у 2017 – ЗІК тоді був адекватним каналом – він критикує Труханова. Із його слів: в квітні 14 року він стояв разом із колаборантами, коли хотіли проголосити Одеську народну республіку, давала присягу Збройним силам РФ. У цьому ефірі у 2018 він відкрито мочить Труханова в ефірі і називає “сили, які можуть взяти зброю в руки” в Одесі – Муніципальну охорону Одеської міської ради та тітушки Володира Галантерника. 

В Одеському конфлікті Стерненка часто спливають чуваки, пов’язані із групою Приват Коломойського. 

У справі по викраденню також фігурує Євген Рєзвушкін, він очолює Одеський Євромайдан. Один політолог сказав, що Рєзвушкін зізнався у фінансуванні від Ігоря Палиці. А Саша Боровик, заступник Саакашвілі в ОДА у 2015, звинуватив Рєзвушкіна з Коломойським у “провокаціях і силовому розгоні антитруханівського Майдану в Одесі”. Дівчину Стерненка Наталію Усатенко колись затримали на авто фонду “На благо Одеси”, який зареєстрував Палиця.


Незрозуміло про відносини Кивалов-Стерненко. У серпні 2015 Автомайдан із Правим сектором пробралися на територію “замку Кивалова” і виклали фотки зсередини. У будинку були: Стерненко, Рєзвушкін, Демчук. Лівий берег, Бутусов, Ройтбурд і інші місцеві писали, що вони не винні і що це помста Ківалова. Але головою місцевого МВС тоді був Гіоргі Лордкіпанідзе із команди Саакашвілі. Сам Міхо був на 100% впевнений, що Ківалов не міг давати йому вказівки. 

Незрозуміло чому, але проросійські ЗМІ типу Страна, 112, ZIK оголосили проти Стерненка ядерне інформаційне бомбардування. Проти Стерненка на ZIK топив Андрій Білецький, лідер “Національного корпусу”. В ефірі він назвав його “20-річною людиною, яка вдягла на себе шеврон Правого сектору і не пішла воювати” і що “Вся Одеса знала, що ця людина займалася “публичными домами и наркопритонами в Одессе” у той час як більшість правосєков реально воювала на фронті”. Вписався і Шарій, на думку якого “было очень трудно не дать обвинительного приговора”. Страна.юа могла б уже присвячувати Стерненку окремий лендинг, настільки часто вони про нього писали. 

Проблема 3 – питання до приморського суду

До липня 2014 року включно суддя Попревич Віктор працював суддею Київського районного суду м.Донецька та виносив рішення іменем України на окупованій території. Відповідно до судової практики судді, які працювали на окупованих теріторіях не можуть розглядати справи волонтерів, бійців АТО та громадських діячів, бо є конфлікт інтересів. 

Згідно з реєстром під час подання заяви в суді працювало 3 судді, 2 з яких за день до подання взяли відпустку на 14 та більше днів. Увага – повернулись з відпустки вони наступного дня після розподілу справи. Тож, якщо підсумувати, 14-ти добова відпустка перетворилась на 1 день.

Тепер блок питань до обставин справи і доказів — це величезна 4-а проблема.

Проблема 4 – абсурдний вирок

Дело Стерненко: в суд поступила апелляционная жалоба на приговор и  определился состав коллегии | Новости Одессы
Фото поцупили тут

Претензії до захисту

Позиція «докажіть винуватість, я не зобов’язаний це робити» апелює до простої думалки – нею володіє більшість суспільства, але не юристи (і особливо не Мертві). 

Захист не “ламав” попередню змову, не ставив під сумнів ч.2 ст.187 КПК (група осіб за попередньою змовою). У вироку жодних доказів, що обвинувачені заздалегідь домовились, розподілили ролі, купили скотч чи чорний мішок, і т.п. лабуда про змову.

Захист не просив провести економічну експертизу. Корислива мета нападу – найслабше місце сторони обвинувачення. Розуміємо, що економічна експертиза – це докази сторони обвинувачення. АЛЕ. В цій історії експерту прийшлося би непереливки. Жодних доказів існування навіть 300 грн., крім слів потерпілого, немає. А експерт зобов’язаний керуватись об’єктивно існуючою інфою. Експерту не було би з чим працювати. Крім того, невідомо  що ж трапилось із карткою Привату Щербича, він її взагалі заблокував після викрадення? І чи вона взагалі була із собою, чи хотіли з неї зняти після цього гроші? 

Захист не викликав експерта для допиту в суді, який досліджував одяг потерпілого. Нехай би надав відповідь чому в експертизі одягу не вказано скільки отворів, схожих на отвори від кулі, на штанах і куртці/футболці? Є питання до процедури долучення одягу як речового доказу –  чи були поняті, загальний опис, попередній огляд?

Підозрюємо, що експертизи проведені відомчими експертами МВС. Приватних криміналістичних експертиз немає.      Чи ставили під сумнів експертизи проведені відомчою установою МВС? Є порушення принципу відсутності службових відносин для експертів, фактично експерти підпорядковуються МВС, органу, який збирав докази – це є підставою визнання експертиз недопустими доказом. Перші ластівки судів –  Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.11.2016 року у справі №236/2029/16-к

Експертизи не ставили під сумнів через незалучення сторони захисту до цих процедур. Є така історія в КПК: якщо не вбив, то і захисник на етапі експертизи не залучається. АЛЕ. Шанс завжди є, паперу не шкода. Це порушення права на захист – експерт міг бути зацікавленим (право захисту на відвід), міг поставити свої питання і т.п. Наприклад, чи сліди бурого кольору на одязі можуть бути від вишневого компоту?

Слабо “ламали” слідчий експеримент зі свідком Захарченко Л.А.  Як видно з вироку, слідчий експеримент був проведений, щоб отримати свідка – це фактично був допит свідка. Це може відправити такий експеримент в смітник. Чому захист не викликав свідка? Можна було б поставити запитання, наприклад: як через 3 місяці пам’ятала номер машини з 4 буквами і 4 цифрами? Як зрозуміла, що це Ніссан, тим більше Максіма, а не Опель (значки подібні)? Чому не викликала поліцію? Чи виясняли, як проводився експеримент (в той же час доби, на тій же відстані, кричали і т.п.)? Багато з нас здалеку Ніссан Максиму запеленгує?  

25.04.2015р. (на наступний день) слідчий виїхав на місце події і не знайшов слідів злочину. Як мінімум, де поділась машина потерпілого, на якій він приїхав? Чому не допитали працівників заправки?

Не шукали Ніссан Максиму. Є номер, марка і колір. Чия машина, гайз? “Ми пробили, належить …….” – цього не було.

Не спростовували тезу: немає доказів, що телефони належать обвинуваченим. Там все-таки було ще 2 невстановлених осіб.

Не викликали у суд експерта, чию експертизу ставив під сумнів висновок спеціаліста. Суд завжди приймає до уваги експертизу, бо експерт носій спеціальних знань, гуру і знає більше ніж суд. Якщо були питання до експертизи, чому не викликали «сумнівного» експерта і не допитали тими ж обгрунтуваннями, які були в своєму висновку хорошого спеціаліста?

Ноль показів, куди обвинувачені поїхали після зустрічі, якщо не повезли на підвал. Гнило доказувати свою невинуватість? Гнило. Але дієво. На то він і захист. Наприклад, записи відеокамер, що машина була в іншому місці.  

Не просили відкрити медичні документи, які лягли в основу судово-медичної експертизи на стадії 290 КПК (ознайомлення з матеріалами).  А тут буває багато цікавого. Без такого запиту оскарження медичної експертизи на підставі невідповідності медичним документам неможливе.

Не піддали сумніву як передавався на експертизу пістолет. Чи був запечатаний конверт, чи проводився попередній огляд? 

Attention: потерпілий не свідчив, що в підвалі з нього вимагали майно. Навіщо 5 годин тримали в підвалі, адже 300 грн. і сім-картки вже забрали? 

Претензії до кваліфікації діяння і доведеності розбою

Автор цієї частини матеріалу – людина із серйозними психологічними травмами, спричиненими тим, що на семінарах з кримінального права запитували “А що про це сказано в Плєнумі?”, а кримінально-процесуальний (тоді ще через риску) закон взагалі подавався під соусом “законодавець помилився”.

Претензій, власне, дві:

  1. Не кожне побиття із вилученням сім-картки, телефону, або навіть кільця Всевладдя у проросійські налаштованих гоблінів – розбій; і похідна
  2. (Не)доведеність, що саме Стерненко і Демчук – розбійники (с).

Розбій – це злочин насамперед проти власності. І злочинець б’є або залякує лише з однією метою – щоб ваші гроші, нокія або десятий айфон перекочували до нього.  

Аби банальне побиття або погроза вбивством (за це теж можуть посадити) стали розбоєм, у того, хто нападає чи залякує має бути мета – заволодіти вашим скарбом. Немає мети заволодіння – нема розбою. 

Ну а щоб ецилопи не могли посадити в ецих кожного першого, є декілька штук, які є запобіжниками і в сферичному вакуумі мали б унеможливити винесення обвинувального вироку. Наприклад, аби направити справу в суд, обвинувачення мало б довести (а суддя сам, в судовому засіданні, перевірити і переконатися і не забути допитати свідків) декілька важливих штук:

  • коли, де, як та за яких обставин напад відбувся; ( у нас i детальна хронологія є) та 
  • що Стерненко та Демчук або ж інші невстановлені особи винуваті у див. пункт 1, яка їх вина (чи є прямий умисел на вчинення нападу), який мотив (чому власне нападали) і яка мета (для чого нападали). 

Захист ніби сам факт зустрічі не заперечує, ну і те, що хтось (але чи Стерненко та/або Демчук???) трохи пом’яв депутата сумнівів не викликає. 

Очевидно, пана депутата таки хотіли побити, при чому боляче і якісно. Але чи треба було влаштовувати екскурсію Одесою і передмістям для того, аби заволодіти з “корисливих” (ну так написано у вироці) мотивів карткою Привату, трьомастами гривнями і дозволом на носіння зброї? У світі розбійників за це б дали премію Дарвіна. 

Припустимо, побили, налякали й навіть постріляли. Але навіщо, Карл? І тут питання вже до захисту, адже принаймні з вироку не зрозуміло, яка версія подій викладалась обвинуваченими і захисниками.

Хоча зараз час Великих Палат, колись, у сивий 2009 рік, плєнум ЦК Верховного Суду України теж так нічого пояснював де помідори і де Одеса. За розбій (а стаття з того часу не змінилась, да і Верховний Суд тоді був не самий поганий) там казали таке:

“Під нападом за статтею 187  КК  (  2341-14  ) слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного  насильства, зазначеного в частині першій цієї статті.”

Негайне – це тут і зараз. Спрямовані на вилучення – це забрати негайно. Милуватися півдня краєвидами Одеси або ж садити людину в підвал – це що завгодно, але не розбій. 

У вироку про мету є що завгодно:

  • “з метою залякування ОСОБА_3 , вказані особи здійснювали демонстрацію зброї шляхом прикладання її до голови потерпілого, та здійснили один постріл поряд з його головою”
  • “з метою спричинення фізичних страждань потерпілому, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та невстановленими особами використовуючи плоскогубці здавили палець кисті правої руки”

А замість резюме суд, схоже зі слів потерпілого, приходить до висновку задля чого весь карнавал:

“у разі невиконання раніше висунутих вимог щодо добровільного складення депутатських повноважень та припинення будь-якої службової діяльності до нього та членів його родини будуть застосовані більш жорсткі дії направлені на спричинення тілесних ушкоджень та позбавлення життя.”

І десь там, посередині, хлопці такі – а нє, давай ще наваримось, он там картка і гроші. REALLY?

Ну і непогано б було, аби попередню змову принаймні між Стерненком і Демчуком саме на вчинення розбою суд би встановив. Що обидва заздалегідь домовились напасти саме з метою наживи і бажано б зробили це до початку нападу. Інакше – частини 2 ст 187, вибачайте, нема. 

Ітогі подвєдьом

Іскушенному юристу в цій гучній справі не вистачає самого цікавого – краси юридичної гри, при чому з обох сторін, на жаль. Натомість, як владні мужі, так і захист перетворюють справу на майданчик гучних політичних аргументів та залишаючи суспільство з питанням “А чи був хлопчик?”. При чому хлопчик тут образ загальний, який поєднує в собі як версію Стерненко щодо подій, так і правосуддя в цілому.

Хронологія у вироку (для найбільш прискіпливих)
ДеньЧасПодіяПитанняСумнів
24.04. 19.00Дзвінок ДРС на моб тел ЩСС. Запропонував зустрітись біля заправки  
24.0419.11Білінг ССВ, ДРС, Фонтанка Центральна, 54  
 19.14Білінг ЩСС отримав дзвінок, Фонтанка Центральна, 54  
 До 19.28Білінг ЩСС отримував смс Фонтанка Центральна, 54  
 19.39-19.40Білінг ССВ, вул. Миколаївська дорога, Одеса  
 19.30ЩСС на заправці сів в машину ДРС (Opel). В машині ССВ, ДР, ЩСС+2. Удари за вказівкою ССВ, ССВ зробив 3 постріли в машині – 2 кулі в спину, 1 в ногу (п.3)В п.13 –  2 кулі в ногу, 1 в спинуНа заднє сидіння з двох сторін сіли невідомі. Як тоді ЩСС міг намагатися відкрити дверцята?Якщо ССВ стріляв з переднього сидіння як він попав в спину ЩСС і правої ноги?Машину в якій стріляли чому не досліджували?
  с. Фонтанка, вул. Центральна 39 зупинка авто, приїхала ще Нісан Махіма. Витягли ЩСС з машини, 6 чоловік вязали руки ЩСС. Забрали сімки КС і Лайф. Знов заштовхали в Опель, наділи тканнний мішок, поїхали в ОдесуЩо за Ніссан? Чия машина?Навіщо приїзджали на Фонтанку?
 20.17-20.31, 20.50-23.39Білінг – Телефон ССВ –  Одеса, Карантинна, 21/2  
 21.04Білінг – Телефон ДРВ –  Одеса, Карантинна, 21/2  
 19.52Білінг – Телефон ЩСС  –  Одеса, Карантинна, 21/20631504526Дзвінок. Як отримав, якщо забрали сімку?
  Приморський р-н, завели в підвал, утримували більше 5 годин, постріл біля голови, плоскогубці  
  Забрали карту Приват, 300 грн., дозвіл на Форт 12,  
  Струс мозку, рвана рана носа  
  Залишили в підвалі  
 22.06-00.50Білінг – Телефон ДРВ –  в режимі переадресації  
 20.16-03.18Білінг – Телефон ЩСС –  в режимі переадресації0631504526 
  Білінг – Телефон ЩСС –  жодних дій0960981175 
25.0405.00Повернулись в підвал, вивели, вивезли, висадили в Червоний сквер, вул. Чорноморського козацтва, 68. На попутках доїхав додому Які попутки?
25.04. В ЄРДР заява в Комінтернівський РВ О/Обл  
25.04 ЩСС  в мед закладі  
25.04. Слідчий експеримент  
26.04.16-16.30Огляд місця події, слідів злочину не виявлено  
25.04 Фотовпізнання ССВ, ДРС  
25.04 ЩСС передав резинову кулю в коробці, одяг з отворами та бурими плямами  
25.04 ЩСС надав свої телефони без сімок  
28.05. СМЕ – забійні рани поперека, 2 кулі в праве бедро, могли бути від резинових куль. Легкі тілесні«могли бути»Вже 2 кулі в ногу, раніше була 1
11.06 Експертиза балістична – куля, що приніс ЩСС з травматуМогла бути відстрілена 
10.08 СМЕ  – 1 куля в спину, 2 в  ногу.Легкі тілесні могли утворитись 19.30 до 3.30 24.05 – 25.05 П. 24 – Цифри в дужках можуть не вказувати на кількість
01.06. СТЕ дактолоскопія немає відбитків на телефонах ЩСС  
09.06.15.00 -15.10Свідок Захарченко Л.А. Люди в камуфляжі, 2 машини Не бачила що мішок вдягнули, чому не викликала поліцію?
08.09. Обшук Одеса, Грушевського, 39/1, корп.3, кв.26  
07.10 Експертиза балістика (п.31) – з пістолета Ерма можна було вистрілити в ЩСС  
23.12 Впізнання ЩСС пістолета ССВ, з якого 3 Постріли  
16.01.2016 СМЕ стріляли в ногу зблизька  
12.11.2020 Висновок спеціаліста (від сторони захисту), що балістична експертиза 07.10.2015 неправильна  
Аналіз попередніх вироків по ч. 2 та ч. 3 ст. 187. (якщо після всього ви уже мертві юристи, то зекономимо вам час у судових реєстрах)
№ справиЛiнкСуддяСутьСтрок
503/1821/16-ксправаПопревич Віктор Михайлович11.06.2016 року приблизно о 21:00 год. ОСОБА_1 , умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та двома невстановленими особами про вчинення розбійного нападу відносно ОСОБА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , з метою заволодіння грошовими коштами в сумі 50 000 доларів США., що відповідно до курсу НБУ становить 1 250 111 гривень 50 копійок, прибули на автомобілі марки «BMW» 520І, до с. Загнітків Кодимського району Одеської області, і зупинились на околиці лісосмуги для виготовлення шапок-масок. Під час виготовлення масок, Особа 1, пояснив, що ОСОБА_2 повинен виманити господаря з будинку, а він в свою чергу із засідки знешкодить та звяже господаря, інші тим часом проникнуть до будинку, нейтралізують та звяжуть решту мешканців будинку. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна.ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 187 КК України, у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна.
522/762/17справаПопревич Віктор Михайлович26 листопада 2016, приблизно о 21.30 годині ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, знаходячись поблизу «Одеського академічного театру музичної комедії імені М. Водяного», по вул. Пантелеймонівській, 3, що в Приморському районі в м. Одесі, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, умисно, з корисливих мотивів вчинили напад на ОСОБА_3 , спровокувавши конфліктну ситуацію, в ході якої вимагали від останнього віддати належне йому майно та грошові кошти. Отримавши відмову, ОСОБА_1 несподівано для потерпілого повалив його на землю та наніс декілька ударів в обличчя, з метою подолання його опору та супротиву, чим спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, садна правої кістки, та 5 суглобів, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я + “спричинили потерпілому матеріальні збитки на загальну суму 604 гривні”ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 3 (три) місяці з конфіскацією майна.ОСОБА_2 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 3 (три) місяці з конфіскацією майна.
522/23706/16-ксправа
Попревич Віктор Михайлович27 вересня 2016 року приблизно о 01 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 , разом з неповнолітнім ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, знаходячись біля буд. 46 по вул. Пастера, що у Приморському районі в м. Одесі, умисно, з корисливих мотивів, під час розпивання алкогольних напоїв з потерпілим ОСОБА_4 , вчинили напад на останнього, застосувавши насильство, внаслідок чого ОСОБА_4 втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження у виді гематоми правої половини обличчя, перелому кісток носу, медіальної (внутрішньої) стінки правої очниці та правої гайморової пазухи, що є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 заволоділи його майном.Матеріальна шкода на загальну суму 9414 грн.ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання за:- ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;- ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією Ѕ всього належного йому майна.
522/9124/17справаПопревич Віктор Михайлович24.03.2017 року приблизно о 03.20 годині, ОСОБА_1, умисно, з корисливих мотивів, з метою нападу, поєднаним із проникненням у інше приміщення прибув на автомобільну заправну станцію «WOG», що по вул. Балківська, 53, в Приморському районі в м. Одесі, де будучи одягненим у маску «Балаклава», та будівельні рукавички із погрозою застосування пневматичного пістолету марки «FLOBERT», тобто погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинив напад на вказану станцію заволодівши із касового апарату грошовими коштами у розмірі 13 734 грн., які належать ТОВ “ВОГ РИТЕЙЛ”, а також заволодів мобільним телефоном оператора станції ОСОБА_4 торгової марки «Samsung», моделі «J5», ІМЕІ: НОМЕР_3, в корпусі чорного кольору, вартістю 4 200 гривень, з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання за- ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;- ч. 3 ст. 187 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією всього належного йому майна.
№ 522/3514/19справаКоваленко В.М.ОСОБА_1 разом із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження, заздалегідь маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном  діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, здійснив напад на ОСОБА_3 .Під час нападу особа, раптово для потерпілих дістала із кишені одягу ніж та приставила його до горла потерпілого ОСОБА_3 , погрожуючи його застосуванням, яке є небезпечним для життя потерпілого, після чого нападники спільно потребували, щоб вказані особи не чинили опору і спустились сходами в безлюдне місце, а саме під міст у бік Деволанівського узвозу в місті Одесі.Особи спільно заволоділи майном потерпілих (декілька iPhone-ів, AirPods та інша техніка). Загальна сума –  62000 грн. ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити йому із застосуванням ч.1 ст.69 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна (ч.2 ст.98 ККУ).На підставі ст.104, ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання із випробуванням строком на 1(один) рік і 6 (шість) місяців.
522/25229/16-ксправаКовлнко В.М.ОСОБА_2, заздалегідь маючи злочинний намір на заволодіння чужим майном, переслідуючи мету особистого збагачення, спрямував до готелю, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна 1, при цьому мав при собі ніж, за допомогою якого, планував вчинити кримінальне правопорушення.Проникнувши до службового приміщення, ОСОБА_2 помітив потерпілу ОСОБА_5 почав погрожувати ОСОБА_4 спричиненням її тілесних ушкоджень та вбивством, вимагаючи віддати йому гроші.Далі, ОСОБА_2, помітив у неї мобільний телефон, наніс декілька сильних ударів по обличчю останній, при цьому демонструючи в руках ніж та висловлював погрози спричинити їй тілесні ушкодження.Після цього, ОСОБА_2 заволодів мобільним телефоном i реалізував даний мобільний телефон за 200 гривень.ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.153  КК України, та призначити йому покарання:    – за ч.3 ст.187 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з конфіскацією усього майна; 
522/20964/16-ксправаДерус А.В.ОСОБА_1, на ґрунті раптово виниклого умислу заволодіння вказаною настойкою, а також виручкою від продажу лікарських засобів, витягнув ніж та тримаючи його у руці, відкривши зачинені внутрішні двері, увірвався до місця розташування касового апарату та перебування ОСОБА_4, де своїми погрожуючи застосуванням ножа, вчинив напад на ОСОБА_4, яка сприймаючи його наміри як загрозливі для її життя та здоровя, була змушена не чинити опору.Завдана майнова шкода на загальну суму 1206,11 гривень. Продовжуючи ОСОБА_1, умисно, з корисливих мотивів, заволодів мобільним телефоном потерпілого марки «NOKIA», вартістю 700 гривень, в якому знаходилась SIM-картка – 50 гривень.ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.  

Ну і нагадуємо, прямо зараз висловити обурення текстом або просто обговорити його можна у чяті Мертвих юристів. Там щойно була голосова пряма трансляція процесу і всі заряджені поговорити.