Що не так із конкурсом на посаду судді ЄСПЛ?

Адміністрація Президента вирішила “закрити вакансію” судді ЄСПЛ за три тижні. А скільки вам знадобилося б часу, щоб обрати кращого в країні суддю?

Що не так із конкурсом на посаду судді ЄСПЛ?

Ілюстрація Каті Цибере, всі співпадіння вам просто примарилися.

Цей текст потрібно читати дуже швидко, бо всі події відбувалися (чомусь) дуже швидко. Прям вжух.

Що трапилося

У червні цього року закінчується 9-річний строк повноважень судді Європейського суду з прав людини від України пані Ганни Юдківської.

Україна має подати список із трьох кандидатів на розгляд Парламентської асамблеї ради Європи. На початку квітня Президент утворив конкурсну комісію з добору кандидатів для обрання суддею ЄСПЛ від України, а комісія — вжух, і вирішила закрити вакансію за два тижні:

Що не так із конкурсом на посаду судді ЄСПЛ?

Іван Ліщина — колись топовий юрист, а тепер заступник Міністра юстиції України та порохобот— з цього приводу запустив в юридичному сегменті ФБ хвилю невдоволення:

Перш ніж написати, що хочу, я маю зробити дісклеймер: я порохобот – я вважаю Порошенко кращім президентом за всі роки…

Опубліковано Іваном Ліщиною Четвер, 25 квітня 2019 р.

26 квітня хвилю невдоволення підтримав і Окружний адміністративний суд України, але не у Фейсбуці, а у вигляді ухвали про забезпечення позову: заборонив конкурсній комісії вчиняти дії щодо проведення конкурсу. А відповідний позов подав пан Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ УГСПЛ.

На перший погляд виглядає так, що адміністрація діючого Президента намагалася провести швиденько своїх кандидатів. Пташки цвірінкають, що один із цих кандидатів — пан Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Як мав би відбуватися відбір судді

У гайдлайнах Ради Європи на проведення конкурсу, звичайно ж, немає ніяких конкретних строків. Є лише абсолютно незрозумілі притомній людині формулювання:

2. The call for applications should be made widely available to the public, in such a manner that it could reasonably be expected to come to the attention of all or most of the potentially suitable candidates.

Або ось таке:

5. A reasonable period of time should be given for the submission of applications.

Хто зна, що воно таке, той “reasonable period of time”, швидше за все мається на увазі тиждень на прийом заявок і ще тиждень на підготовку до іспиту.

Хто в комісії?

  • ВІТКАУСКАС Довидас — керівник Проекту Європейського Союзу “Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)”.
  • КОРОТКИЙ Тимур Робертович — професор кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету “Одеська юридична академія”, кандидат юридичних наук.
  • КУЗНЄЦОВА Наталія Семенівна — академік-секретар відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України, академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор.
  • МИКІЄВИЧ Михайло Миколайович — завідувач кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор.
  • СИРОЇД Тетяна Леонідівна — професор кафедри конституційного, муніципального і міжнародного права юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, доктор юридичних наук.

За результатами тестування та співбесіди комісія шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів від її складу обере трьох кандидатів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови конкурсної комісії. Головою комісії є Наталія Семенівна Кузнєцова.

Що як до червня кандидатів не оберуть?

Нічого аж надто страшного не станеться, бо у 2007 році Україна вже облажалася із конкурсом, і півтора роки від України не було постійного судді. ПАРЕ, швидше за все, нічого хорошого від України і не очікує, тому “поймьот і прастіт”.

Як і що відбувалося 2007–2009 року читніть тут, не буду переповідати:

http://khpg.org/index.php?id=1235423924


Я попросив фігурантів цієї історії і обізнаних спостерігачів відкоментувати. І вони відкоментували:

Іван Ліщина,

заступник міністра юстиції України — уповноважений з питань Європейського суду з прав людини.

Для чого АПУ встановило такі короткі строки? — Я не знаю. Можу лише здогадуватись разом із загалом. В них був достатній час, бо ми з, здається, травня 2018 почали писати на них листи про те, що треба провести цей конкурс. Написали десь 7 листів і не отримали жодної формальної відповіді. Також знаю, що зі свого боку до них звертався посол України при РЄ Дмитро Кулеба.

То як гадаєш, це просто виконавців, чи свідомий намір комісії провести конкурс під вже обраного кандидата? — Можу лише гадати. Наскільки мені відомо, проект цього указу був готовий ще влітку того року. Але комісія мала бути геть іншою і включати, наприклад, Володимира Буткевича , колишнього суддю від України, та Данні Букіккіо. Мені здається, що більше схоже на те, що спершу відкладали, бо «не на часі», а потім коли згадали — почали гнати на повній швидкості. Зокрема сформували комісію з перших, хто не встиг відбитись від пропозиції стати її членом.

Я читав десь в коментаріях у ФБ, що це під Козьякова все зараз зробили. Це схоже на правду? — Я чув і про Козякова, і про ще дві інші кандидатури. Але тільки на рівні чуток.

Можеш назвати інших кандидатів? — Ні. Це не буде етично. Всі вони є людьми, яких дуже поважаю. І, ще раз, все це йшло по розряду чуток, по типу, а знаєте, що я знаю, бо належу до вузького кола тих, хто теоретично міг про це дізнатись :).

Добре-добре)) Хто зі складу комісії є спеціалістами у ЄСПЛ? — У якості спеціаліста я знаю тільки Довідаса Віткаусаса. Він багато років пропрацював юристом в Секретаріаті ЕСПЛ. Кузнецова, звісно, є абсолютним авторитетом, але в сфері цивільного права. Про її інтерес до ЄКПЛ я вперше почув, коли її призначили для цієї комісії. Про інших членів комісії я, на жаль, вперше почув з указу. Потім подивився на її профайли — думав що вони, напевно, викладають в своїх ВУЗах, але, швидкий пошук по мережі не показав й цього.

Як оцінюєш ухвалу окружного адміністративного суду? — Схвально. Вона надасть можливість виправити прийняті рішення і не робити дурниць. Самим великим ризиком, який я бачив в цій ситуації — це швидке формування неприйнятного для ПАРЕ списку і необхідність проводити повторну процедуру. Такий ризик був і досі серйозний. Наразі у всіх є час перевести дух та зробити конкурс у відповідності до вимог Guidelines.

Хто в АПУ займається цим питанням? — Your guess is as good as mine😀.

Бгг. Тоді останні два питання. Кого б ти запропонував у кандидати, якби тебе спитали? — Є дві, на мій погляд, дуже сильні кандидатури: Аркадій Бущенко (суддя ВС) та Микола Гнатовський. Мені було б дуже важко вибрати серед них когось одного. Гнатовський — це член European Committee for Prevention of Tortures, якого було обрано її головою. Інше питання — я не знаю, чи вони самі взагалі хочуть на цю посаду :).

Ти маєш намір податися на конкурс? — Довго вагався, але скоріше ні, ніж так.

Михайло Тарахкало

директор Центру стратегічних справ УГСПЛ

Перше питання трохи дивне, сорян, просто ми геть не знайомі. Тому дуже коротко розкажи бдлск, чим саме ти займаєшся? — Я юрист, який працює в суспільних інтересах. Займаюся стратегічними справами, справами які можуть змінити законодавство, судову, адміністративну практику, тощо, тобто змінюють правову систему.

Для чого АПУ встановило такі короткі строки? — Я не знаю. Але вважаю подібні строки неприйнятними.

Чому ти вирішив подати позов і як саме обгрунтував порушення свого права (чи законного інтересу) ?— Я дуже давно займаюся роботою з ЄСПЛ і вважаю Суд одним з найбільш ефективних механізмів впровадження позитивних змін в державі. Мені дуже хотілося, щоб практика ЄСПЛ рухалася вперед. Для цього важливо, щоб судді, які обираються від країн-членів РЄ, були не лише інтелектуальними, але й сміливими, не боялися впроваджувати щось нове, та розумілися на практиці ЄСПЛ. Саме таких кандидатів я бачу на посаду судді від України. Але для цього нам необхідно вибрати найкращих з кращих, стимулювати гідних кандидатів для участі в конкурсі. Відповідно і сам конкурс повинен відповідати необхідним стандартами для того, щоб провести гідний відбір. Такі стандарти були зазначені в Рекомендаціях Комітету Міністрів від 29 березня 2012 року. Відповідно до них:

  1. Процедура отримання заяв повинна бути усталеною і встановлена заздалегідь шляхом кодифікації або шляхом усталеної адміністративної практики. Це може бути постійна процедура або процедура, встановлена для кожного процесу відбору окремо. Деталі процедури повинні бути публічними.
  2. Оголошення про подання заяв має бути широко доступним для громадськості таким чином, щоб можна було мати переконливі очікування, що він приверне увагу всіх або більшості потенційних кандидатів.
  3. Держави повинні, у разі необхідності, розглянути можливість вжиття додаткових належних заходів для того, щоб забезпечити достатню кількість хороших заявників, щоб дозволити органу відбору запропонувати задовільний список кандидатів.
  4. Якщо національна процедура дозволяє або вимагає від заявників можливість бути рекомендованими третіми особами, слід запровадити гарантії справедливого та неупередженого розгляду усіх заявників, а також уникнути випадків, коли відповідним кандидатам не створено стримувань чи перешкод для участі.
  5. Повинен бути забезпечений розумний період часу для подання заяв. Оскільки конкурс, який було оголошено і близько не відповідав цим стандартам, ми вирішили його зупинити через суд.

А “ми” — це хто саме? — Я, юристи з УГСПЛ та інших правозахисних організацій.

Ви самі прийняли рішення про подання позову? — Так, після обговорення ідеї з коллегами.

Окружний адмінсуд перед тим випустив кілька заборонних ухвал щодо процесів, які запустила, але не закінчила, адміністрація Президента. Схоже, що ці процеси ініціювала одна і та сама група людей. Є враження, що ваш позов і заборонна ухвала — це теж частина великого плану. Ти можеш розвіяти це враження? — Я чув про ці рішення, і вони були для мене ключовим стримуючим фактором, однак важливість відкритого та прозорого конкурсу переважила. Ні я, ні УГСПЛ не має жодного відношення до вказаних рішень.

Ясно. Останнє питання. Ти можеш надати копію позову і заяви про забезпечення для публікації? — Складне питання. Концептуально мені не шкода, однак ми вирішили їх не публікувати, щоб позови з однаковою аргументацією не стали масовими, та це не нашкодило своєчасному розгляду.

Назар Кульчицький

Адвокат at Nazar Kulchytskyy & Partners Law Firm

Чому АПУ встановило такі короткі строки? — Я не знаю, але думаю, що хочуть скоротити кількість претендентів.

Тобто це не завтик комісії, а свідомий намір провести конкурс під кількох заздалегідь обраних кандидатів? — Думаю що так, тому що немає розумного пояснення таким строкам.

Я читав у ФБ, що серед кандидатів — Козьяков. Це схоже на правду? — Я це також бачив у ФБ, чи правда — не знаю.

Він сильний кандидат з професійної точки зору? — Я ніколи і нічого не чув про нього як про фахівця в галузі прав людини загалом, чи Конвенції зокрема.

А про кого чув і кого із них ти б запропонував у кандидати, якби тебе спитали? — На мою думку найбільш впізнаваним у РЄ є Гнатовський (голова Комітету проти тортур). Колись виказував свій інтерес Бущенко (суддя ВС). Двічі був кандидатом Шевчук (голова КС), не впевнений, що йому це буде цікаво зараз. Це люди впізнавані і професійні.

Хто зі складу конкурсної комісії є спеціалістом у ЄСПЛ? — Не можу оцінити, знаю тільки Микієвича та Довидаса. В будь-якому випадку, думаю, що рівень трьох названих мною кандидатів є набагато вищим.

Ну кандидати і мають бути сильнішими за членів комісії, імхо. Як думаєш, комісія в цьому складі взагалі здатна обрати сильних кандидатів? — Не знаю, бо не знаю всіх кандидатів і хто з них який вплив має.

Як оцінюєш ухвалу окружного адміністративного суду? — Якщо чесно, то я її не читав, тому оцінити не можу.

Ти сам підеш на конкурс? — Ні.

Мені поки що не вдалося вмовити Наталію Семенівну, чи Сергія Козьякова дати коментар, але я чесно звернувся і дуже попросив. Якщо вони передумають, я проапдейчу текст!

UPD. Щойно вийшло “спростування” від ВККС. Ось що говорить пан Козьяков:

— Я не планував і не планую брати участі в конкурсі на посаду судді Європейського суду з прав людини. Таку можливість, навіть як теоретичну, я не обдумував, з рідними і колегами ніколи не обговорював. Документи для участі у конкурсі не готував та відповідно не подавав. Особи, які розповсюджують чутки про таку можливість, до мене за роз’ясненнями не звертались.

Знаю, ви і так мені довіряєте, але все ж уточню: я відправив запит на коментар до ВККС на адресу, яку вони люб’язно вказали на сайті — public_info@vkksu.gov.ua. Запит я відправив до публікації, в понеділок о 22:23.


Якщо тобі зайшов текст, прекрасний настрій і на картці є долар, то ставай Патроном Мертвих юристів —

Що не так із конкурсом на посаду судді ЄСПЛ?