Ці процеси визнані незаконними, оскільки бойовий імунітет забороняє судове переслідування за просту участь у бойових діях. Управління ООН з прав людини «дуже стурбоване» планами російських довірених осіб у Донецькій області щодо суду над українськими військовополоненими. З’явилися зображення металевих клітин, встановлених у залі в Маріуполі для того, що адміністрації де-факто назвали Міжнародним трибуналом. Київська правозахисниця Валентина Теличенко заявила кореспонденту IWPR Світлані Моренець, що такі процеси не мають юридичної основи і навіть можуть розглядатися як військовий злочин.

IWPR: Чи можна вважати законним судовий процес над українськими військовополоненими на окупованих територіях?

Теличенко: Будь-який показовий суд над захопленими українськими військовослужбовцями не може вважатися законним. Окуповані території не є державою. Немає жодного законного суду, вироки якого можна було б вважати справедливими відповідно до національних та міжнародних стандартів і які були б визнані. 

Так звані Донецька Народна Республіка та Луганська Народна Республіка є незаконними утвореннями. Вони не мають повноважень створювати суди, призначати суддів і вимагати від них винесення вироків. [Самопроголошені ДНР і ЛНР визнані тільки Росією, Сирією та Північною Кореєю, а також сепаратистськими регіонами Грузії: Абхазією та Південною Осетією]. 

Неважливо, кого чи що привозять з Російської Федерації: показовий суд над військовополоненими на окупованих територіях ніколи не буде законним.

Які основні особливості законного суду в Україні під час воєнного стану?

Навіть якщо деякі регіони України тимчасово окуповані, суди там все одно можуть функціонувати, але тільки відповідно до українського законодавства. Це означає дотримання судових процедур, проведення розгляду уповноваженими особами, а також той факт, що місце відкритого слухання має бути визначено відповідними правовими нормами України, якщо немає законних підстав для проведення закритого судового розгляду.

Суд і судове переслідування можуть бути законними тільки в тому випадку, якщо вони засновані на українському законодавстві та не порушують жодних законів України.

Чи має Росія право перевозити українських військовополонених на російську територію та проводити там судові процеси?

Українські військовополонені можуть бути перевезені в Російську Федерацію. Але важливо відзначити, що їм повинні бути надані належні умови і до них потрібно ставитися як до людей. Тортури неприйнятні. Страта, яка сталася в Оленівці стосовно українських солдатів, які були військовополоненими, також неприйнятна й порушує Женевські конвенції 1949 року. Крім того, українським військовополоненим повинна бути надана можливість спілкування, принаймні, зі своїми родичами та українськими представниками – в ідеальному випадку, також із міжнародними правозахисниками та організаціями, які допомагають стежити за справедливими судовими процесами. Умисне позбавлення військовополоненого права на справедливий судовий розгляд кваліфікується як військовий злочин, оскільки військовополонені мають право на захист відповідно до Женевської конвенції.

Одним із ключових елементів є те, що Російська Федерація може переслідувати українських військовополонених тільки в тому випадку, якщо вони скоїли військові злочини. Якщо вони не скоювали військових злочинів, у них є бойовий імунітет [який забороняє судове переслідування за просту участь у військових діях]. Це має стати одним із звинувачень проти Росії, коли міжнародний трибунал розгляне справу про широкомасштабне вторгнення Росії.

Навіщо Росії потрібен суд над українськими військовополоненими в Маріуполі?

У серпні Верховний суд Росії визнав «Азов» терористичною організацією та заборонив її діяльність у Росії. [Підрозділ Національної гвардії України, полк «Азов» захищав Маріуполь під час облоги в квітні-травні; ті, хто вижив, наразі перебувають серед військовополонених Росії]. 

За російським законодавством її члени вважаються терористами, несуть кримінальну відповідальність і можуть бути засуджені до довічного ув’язнення без права на помилування або обмін. До того ж, на території так званих ДНР і ЛНР бійцям «Азова» може загрожувати смертна кара.

Російська Федерація квапить суд над українськими військовополоненими в Маріуполі в цілях пропаганди. Вона хоче показати, що українські військові нібито скоювали злочини проти мирних жителів, особливо коли йдеться про полк «Азов». Уже є посилання на фальсифіковані докази таких «військових злочинів, скоєних українськими солдатами» російськими урядовими установами. 

Я також дотримуюся думки, що Російська Федерація намагається узаконити свою відмову обміняти військовослужбовців «Азова» на російських військовополонених, про що просили український уряд і суспільство. 

Як Україна може повернути українських солдатів, незаконно засуджених Росією?

Переговори з Російською Федерацією не працюють. Економічні санкції та інші обмеження чинять тиск, наприклад, наразі обговорюється заборона на поїздки росіян в ЄС поряд із санкціями проти членів сімей вищих державних чиновників Росії. 

Ми не повинні чекати, поки Російська Федерація проведе ці фальшиві судові процеси, які не відповідають жодним судовим стандартам і жодному закону. Україна повинна почати працювати зараз, тому що її військовополонених катують і страчують щодня. Кожен змарнований день може коштувати нашим захисникам життя. 

Порятунок життів військовослужбовців «Азова» і всіх інших українських військових і цивільних військовополонених, а також запобігання репресій повинні бути пріоритетом всіх інститутів системи міжнародної законності та правопорядку. Необхідно використовувати всі можливі канали, щоб донести до Кремля меседж про необхідність зберегти їх життя та повернути військовослужбовців «Азовсталі» в Україну. Дипломатичні канали наразі життєво важливі, і український уряд та неурядові організації зараз працюють над цим.

Оригінальну публікацію (ось вона) було підготовлено в рамках проєкту «Голоси України», який реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і  справ Співдружності націй та розвитку Великої Британії (FCDO). А це переклад, який любʼязно надали нам IWPR – Міжнародна організація «Інститут висвітлення війни та миру».

IWPR