| | | |

EY згорнув план розлучення

Справи у EY йдуть стабільно не дуже. У березні в них призупинили на два роки аудиторську ліцензію в Німеччині. А тепер Штатівські партнери заблокували план відділення консалтингу від аудиту під потужною назвою Еверест. Цікаво, чи витягнуть Ернсти ці негаразди.

EY згорнув план розлучення
EY згорнув план розлучення
  • У 2019 Британський регулятор дав четвірці час до 2024 року аби ті відділили аудит від консалтингу.
  • У 2022 році EY визвалася бути піонером і, так би мовити, протоптати доріжку для своїх конкурентів. У 2022 році партнери попередньо погодили проєкт “Еверест”.
  • І от, тиждень тому американські партнери EY поховали цей амбітний проєкт.

Конкуренти радіють. Преса стібе консультантів, які вчать інших реорганізовувати бізнеси, але не змогли заменеджерити проєкт з реорганізації самих себе. До цього усього додається зовсім свіжа неприємність у вигляді заборони надавати аудиторські послуги у Німеччині, ну і глобальний економічний спад. 

Розбираємося, чи не перетвориться Еверест на Маріанський жолоб для EY.  

EY і аудит

Ринок аудиту – індустрія дуже велика, і водночас дуже тісна.

Про величину ринку свідчить, наприклад, те, що KPMG, найменша за оборотом компанія Четвірки, заробила у 2021 році у 6 разів більше ($36 ярдів), ніж найбільша юридична фірма світу за оборотом Kirkland & Ellis ($6 ярдів).

А тісна, бо найбільші клієнти давно поділені між основними гравцями: KPMG, PwC, EY, Deloitte. Рівно 100% публічних компаній з переліку Fortune 500 є клієнтами “четвірки”. 497 з 500 компаній S&P 500 замовляли аудит в них же.

Ми далі будемо колупатися у внутряках EY, тож дуже важливо уточнити: попри те, що за оборотом EY на третій сходинці (інфа від Статисти вище), вони є найбільшим аудиторомв США за кількістю клієнтів. 

Але є проблема

Морально важко говорити всю правду про свого клієнта в аудиторському звіті, коли твоя ліва рука пише клієнту, як треба робити, а потім права рука аудіює і пише, що ліва рука і клієнт навтичили. Погодьтеся, такий підхід до роботи не сприятиме приросту клієнтів.

Але клієнти продовжували приростати, бо аудитори вміли не лише добре робити роботу, але і добре їх продавати. Аудитори потужно нарощували неаудиторські практики: податковий, бізнесовий, фінансовий, айті, ну і юридичний консалтинг. Про юридичні послуги ми колись розлого писали ось тут (тоді ми ще були російськомовними, простіть):

Ну і конфлікт інтересів перетворився із суто теоретичного у максимально практичний на початку 2000х. 

Чули коли-небудь про велику п’ятірку аудиторів? Ні? А вона була. Потім Arthur Andersen облажалися із аудитом Enron, чим спричинили у Штатах ледь не економічну кризу, і п’ятірка стала четвіркою. Arthur Andersen тоді розпалися, утворивши за собою топову у світі консалтингу Accenture та мало відомий у таксовій практиці Andersen Tax.

Запамʼятайте Accenture, ми ще далі повернемося до цього прикладу. 

Вже наступного року після того, як Енрон подав заяву про банкрутство, у Штатах прийняли Sarbanes-Oxley Act, або SOX, який мав вдарити по пальцях невидимій руці аудиторського ринку і вивести поняття конфлікту інтересів із етичної площини у площину закону, за порушення якого встановили санкції.

Це впорядкувало, але не вилікувало аудит. Вже за шість років дії навернувся Lehman Brothers, внаслідок чого аудитори банку (EY) мусили врегульовувати у позасудовому порядку груповий позов акціонерів на $99 млн та з прокуратурою Нью-Йорку на $10 млн. 

Згодом у ЄС прийняли EU Directive 2014/56/EU, якою обмежили відсоток дозволених додаткових послуг поза аудитом.

Не знаю, як би виглядала питома вага неаудиторських сервісів, якби не обмеження у ЄС, але зараз за даними Статисти ревенью стріми Четвірки виглядають так: 

EY згорнув план розлучення
Цей графік теж зі statista.com

Але аудитори продовжували потрапляти у скандали. Не буду тут перераховувати всі скандали, згадаю лише два останніх.

У 2018 стався “англійський Енрон” – банкрутство Carillion. Йому робили аудит KPMG, які цього року теж засетлилися за позовом на 1.3 міл’ярди фунтів (скільки заплатили в результаті – не розголошують). Британські антимонопольні і фінансові регулятори почали висловлювати занепокоєння і погрожувати четвірці різноманітними радикальними заходами аж до примусового розділення фірм “четвірки” на аудиторську частину та “решту послуг”.

Четвірка не стала чекати жорстких рішень регулятора, і у 2019 почала “відновлювати довіру до аудиту”, обмеживши надання не-аудиторських послуг компаніям, які є їхніми клієнтами з аудиту. Це не повністю влаштувало FRC, тож минулого року “четвірці” дали дедлайн аби відокремити аудит в Британії від консалтингу – до 2024 року.

Ну а два тижні тому німецький регулятор на два роки позбавив EY права надавати аудиторські послуги у Німеччині будь-яким публічним і деяким приватним компаніям через те, що ті своїми недостатньо якісними висновками сприяли шахрайству “німецькому Енрону” – Wirecard. Ми писали про цю історію ось тут

Що це означає для аудиторів?

Якщо коротко, то зростати майже нема куди. От уяви: ти – велика корпорація, в якої людей – як населення Броварів і Херсону разом. І всі вони хочуть жерти, промоушн, річний бонус, відпустку, лікарняні і постійне місце в офіс спейсі, а не якийсь всратий хот дескінг. Як це все забезпечити, якщо в тебе одні й ті самі клієнти, а перелік послуг, які ти можеш їм надати (окрім аудиту), поступово зменшується?

А глобальний ринок аудиторських послуг, як ми бачимо, росте не менш динамічно за консалтинговий. От тільки там набагато більше гравців, і, відповідно, є конкуренція і величезний потенціал для Четвірки:

І тут вони пішли на Еверест!

EY сиділи-сиділи, і… придумали!

Нащо чекати наступного Arthur Andersen, який тебе розвалить ззовні, коли можна розвалитися контрольовано, зсередини? Нащо боротися за перше місце з рештою “четвірки”, відкусуючи в одне одного по великому клієнту, але не просуваючись глобально вперед, якщо можна просто обійти всіх швидко і легально?

У 2022 CEO EY виступив з цією ідеєю публічно. Вона полягала в тому, щоб розділити весь глобальний бізнес EY на дві частини: аудит окремо, консалтинг окремо. 

Прям як колись Accenture. Памʼятаєте, там вище ми обіцяли до цього повернутися? Так от, після розпаду Arthur Andersen всі консультанти й аудитори розповзлися по інших компаніях четвірки. А ІТ підрозділ Артурів відділився в окрему компанію і створив Accenture: мікс консалтингу і ІТ аутсорсингу (умовно кажучи, ЄПАМ і Делойт).

Зараз це публічна компанія (тікет ACN) з оборотом у $61 ярди за минулий фінансовий рік. 

Ще раз: Accenture, яка виросла із аудиторської компанії і займається лише консалтингом, заробляє більше, ніж найбільша за оборотом аудиторська компанія Делойт (як ми писали вище, минулого року вони заробили $59,3 ярди на аудиті і консалтингу разом).

Отже, проєкт “Еверест”, як то кажуть, був приречений на успіх: аудитори будуть робити свою чорну магію з паперами клієнта, якому не можуть надавати інші послуги. В той самий час зовсім інші й ніяк не пов’язані з аудиторами люди будуть надавати тому ж клієнтові раніше “заборонені” послуги буквально під тим самим брендом. Геніально!

Але на амбітні плани EY наклалався мідний таз у вигляді внутрішньої корпоративної культури й Штатівських аудиторських босів.

“Еверест” треба було “продати” всередині компанії 13 000 партнерам різних практик, а після того ще й отримати згоду від сотень регуляторів різних країн. Доволі агресивний план, але ж мова про консалтерів, які для клієнтів і більші реструктуризації у паверпоінті малювали. 

Частина з цих партнерів, звісно, була б рада отримати здоровий консалтинговий бізнес, не обмежений в продажах переліком клієнтів, які отримують послуги з аудиту. Партнери ж сектору аудиту, очікувано, не дуже хотіли б такого розділення, бо сам по собі напрямок аудиту, як ми вище й кажемо, вже насичений “четвіркою”, і EY вже й так має найбільше клієнтів: зростати не те щоб нема куди, але важко. Окрім того, питання полягало й у тому, до якого бізнесу відійде практика таксова: аудитори віддавати такси не хотіли, бо залишаються голі й босі, а за планом консалтинг мав забрати такси майже повністю, у й без того дорогу практику.

Після 600 мільйонів доларів витрат, сотень слайдів у PowerPoint, тисяч людиногодин на внутрішніх дзвінках і декалітрів pumpkin spice latte зі Старбаксу, глобальному комітету з 18 старців EY довелося дослухатися до думки найбільшої групи анти-сепаратистів – керівництва бізнесу EY в США (який генерує десь 40% доходу групи) на чолі з Джулі Боланд. 

Джулі почала працювати в даній позиції лише у 2022, замінивши Келлі Грієр (разом з Джулі вони – перші дві жінки, що очолювали американський бізнес EY). Келлі пішла з цього посту через конфлікт з глобальним CEO EY щодо двох питань: частки, яку має сплачувати бізнес в США на утримання глобального бізнесу, і рівня незалежності бізнесу в США взагалі. 

Вочевидь, останнє питання заміною Келлі на Джулі вирішити не вдалося, бо менше ніж через рік після призначення Джулі протисла в США ідею відмови від проєкту “Еверест”, натомість пообіцявши партнерам скорочення видатків і решту оптимізаційних заходів, задля збереження мультифункціональності компанії.

А що в інших консалтингових компаній?

Четвірка функціонує в тих же умовах що і EY, де в окремих юрисдикціях можливість надавати не-аудиторські послуги клієнтам з аудиту дуже обмежена.

Однак, PwC та Deloitte одразу після оголошення плану EY заявили, що цього робити не планують, бо їм і так ок. Вже цього року, коли про провал “Евересту” стало більш-менш відомо, CEO Deloitte записав дуже кумедне відео (яке ви звісно дивитися не будете, бо які 20 хвилин, ти шо?), де каже, що такі-от плани з розділення бізнесу аудиторів виглядають дуже прикольно на слайдах і на зарозумілих заточках консалтингових партнерів, але дуже погано працюють в реальності.

EY згорнув план розлучення
Нам було складно обрати для вас якийсь один мемчик про четвірку серед тисяч доволі влучних, а подекуди і смішних мемів про четвірку. Нехай буде цей.

В MBB (McKinsey, Bain, BCG), Accenture, та решти консалтингу такої проблеми нема через відсутність практики аудиту. Зрозуміло, що вона їм і не дуже потрібна, особливо якщо порівняти не річний оборот, а дохід на співробітника MBB (від 340 000 доларів на рік в BCG) з Четвіркою (до 155 000 в PwC).

Загалом, як в “четвірці”, так і в решті консалтингу, все десь так же як і в їхніх клієнтів: 2022 був роком підвищення цін, про що компанії радо звітували перед акціонерами/партнерами, а 2023 став роком зниження витрат (що досягається самі знаєте як). Для EY Джулі Боланд обіцяла оптимізацію, тож днямивони оголосили про скорочення 3000 людей в США (5% від локального штату). Це поки що найбільше скорочення в консалтингу з останніх (KPMG, McKinsey, Accenture скорочують до 3%). 

McKinsey, Bain, BCG зупинили наймання нових випускників MBA до 2024 року. Вчився ти у своїй Ivy League, потім  – отримував MBA, після чого отримав унікальний офер від Bain, а вони тобі у квітні кажуть: “Еееее, давайте вже після свят. Новорічних. Іди ще повчися. Вивчиш нову мову – ми тобі 30 000 дамо, а підеш поки що інструктором з йоги працювати – то 20 000”.

Я звичайно тут трохи навалив на Четвірку і на EY, ви вже простіть. Я далекий від думки, що це погані компанії, і я навіть не звинувачую їх у злочинах, бо аудитори це не поліція, вони не можуть зробити у клієнта обшук, не можуть помістити терморектальний криптоаналізаторвсередину СFО, аби дістати правдиву управлінську звітність. Аудитори працюють із тією інфою, яку дає їм клієнт. Клієнт, який платить аудитору за висновок, інколи, сотні і мільйони доларів. У таких умовах, погодьтеся, може виникнути спокуса не наполягати на отриманні якоїсь інформації, або трактувати сумніви на користь клієнта, якщо зворотного прямо не вимагають стандарти та закони. Загалом, складно зберігати незалежність, коли ти перевіряєш того, хто платитьне тільки за незалежний аудит.

Але при цьому Четвірка за рівнем експертизи і сервісу явно потужніша за юридичні фірми та всіляких бухгалтерських і податкових радників, тож апсейлити супутні продукти на кшталт бухгалтерських, юридичних, фінансових сервісів дуже і дуже кортить.

Тож і Четвірка, і регулятори, насправді, вирішують проблему, у якої немає простого рішення. А нам від цього добре, бо спостерігати за подібними процесами дуже цікаво. Як мінімум, нам – задротам. Ну і меми виходять смішні.