Богдан Воєводін

Богдан Воєводін Ілюстрація Каті Цібере

Уроки японської, сідниці Кім Кардашьян та інші історії про прєпода КНУ і людину-оркестр. В суботу у ньго зупинилося серце.

 

Віка Сергієнко

З ним ми ходили разом на японську мову у інституті філології КНУ у 2014–2015 роках. Він довго намагався вивчити катакану і хірагану (японські абетки), був упертий і не здавався. Навіть коли не виходило (а наша невеличка групка посміювалась із переплутаних ієрогліфів) — завжди був на позитиві, такий щирий та усміхнений. Залітав у аудиторію, спізнюючись, але завжди як промінь сонця.

Любили з ним стати біля Червоного корпусу або біля кафедри Цивільного права та потеревенити хвилин 10–15. І завжди вітались як звикли на заняттях японської “Доброго дня, Богдан-さん. Як Ваші справи?”

Я ще захоплювалась як він робив восени (Чи весною? Пам’ятаю, що було достатньо холодно) челенджі по 30 днів, добирався в університет лише велосипедом і в костюмі🔥

Справжній енерджайзер та сонце, якого нам не вистачатиме

 

Костя Цуперяк

Богдан (тоді ще Богдан Володимирович) вів у мене семінари з цивільного: добрий, щирий, в міру вимогливий. Взагалі тоді, 10 років тому, був ідеальним молодим викладачем. Бали виставляв на ipad (це коли тільки з‘явився), виконані завдання надсилали на електронну пошту йому особисто. Особливо круто вдавались small talk (кіно, книги, технології, фотографія-знав дуже багато про все це). Не забуду, як після виходу Гаррі Поттер. Дари смерті.Частина 1 спитав: «Хто вже дивився?», і після того як декотрі з нас відповіли, в сєрцах видав: «Что они сделали с Буклей?» (тоді він в неформальній обстановці використовував російську іноді). Потім в магістратурі на заочці Богдан замість Кузнєцової Н.С. читав і приймав інтелектуальну власність, помітно посерйознішав, але матеріал видавав цікавезний. Вже після цього всього познайомився з його діяльністю в фб (і як він тільки все встигав?)

 

Діана Писаренко

Помню, как пришёл Богдан на семинар и задал нам вопрос: «що ви думаєте, який предмет agile contract-у? Тільки не гугліть. З підказок — це щось пов’язане з IT».

Я понятия не имела, что такое этот аджайл. Атмосфера занятий у Богдана была такая, что мне не было страшно озвучивать любые идеи. И здесь полилось — я сгенерировала тогда идей 10–15, что же это такое. Все идеи Богдан бережно записывал маркёром на доске, и подбадривал «правильно, Діана, так, розкручуйте далі, що далі». Спустя пол часа такого фантазёрства Богдан наконец признался, что ничего из написаного на доске и рядом не имеет ничего общего с аджайлом.

Мы растерялись. Когда же наша группа спросила, почему Богдан разрешил нам двигаться пол часа не в том направлении, Богдан сказал «вас так перло, шо я не міг вас зупинити. Я зловив щирий процес генерування ідей студентами правниками і він був значно важливій ніж предмет того клятого аджайлу».

Иными словами — Богдан учил нас думать. На знаю, может ли человек дать что-то более ценное, чем это.

 

Юра Дячук

Супер енергійний мужик, якому завжди в кайф було спілкуватись зі студентами.

На магістратурі обговорювали, як в юрфірмах працює білінг, як писати і структурувати документи. Для «прожжонних» джунів це не було чимось новим, але за шість років про подібні речі на юрфаці більш ніхто з нами і не говорив. Двіжуха з велоспортом, фейсбуком вражала.

Богдан Володимирович, RIP.

 

Андрій Іванів

Один з небагатьох хто пробуджував реальну зацікавленість до предмету та і будь чого чим він займався.

Завжди наводив зручні і зрозумілі порівняння, пояснення. Мав честь бути в нього на парах та і проїхати велосотку під його ідейним натхненням.

Людина з енергією на тисячі людей і, здавалось, з здоров’ям на сотні.

RIP

 

Алексей, коллега

Богдан недолго, но был моим студентом, потом вместе преподавали на факультете. Хороший парень, добрый и светлый, очень толковый и безгранично энергичный. В коридоре перед парами мог поддержать любую тему. А вся эта велодвижуха, фотки, чем он лично занимался… в универе еще муткорты вел/готовил. Действительно, когда успевал? Почитайте мнения студентов — поверьте, это самое ценное, что можно за собой оставить. Хи вилл би миссд, это точно.

 

Ілля Підгайний

На 2 курсе ярко запомнилась его фраза:

«Тема [моєї доповіді] ширша за сідниці Кардашьян».

 

Ярослав Галецький

Богдан Володимирович був викладачем, який вмів пояснити складний матеріал простими словами, а вдавалося йому це не лише за рахунок ґрунтовних знань теорії і практики, а й завдяки спільним інтересам зі студентами.

З характерною для його семінарів легкістю, закінчується заняття з теми правоздатність/дієздатність фізичної особи. Наприкінці пари була можливість взяти додаткове завдання.

Після підведення підсумків семінару він питає: “Кому відомий вираз “тримати мід на СФі”?

Так він запропонував нам (студентам 2 курсу) дослідити питання обмеження цивільної дієздатності фізичної особи через її залежність від комп’ютерних ігор.

Семінар, на якому ми почали обговорювати цю тему, я можу назвати одним із найцікавіших за весь час навчання на бакалавраті.

На ньому він нам розповів, окрім основної теми заняття:

  • звідки взялася механіка відкривання різних ящиків, як-от у Counter-Strike та інших комп’ютерних іграх;
  • чому людям так подобається процес відкривання та чому у деяких країнах це законодавчо прирівняно до азартних ігор.

Він був не просто викладачем, а справжнім товаришем для студентів, на заняттях якого група могла обговорити як складні питання цивілістики, так і поділитися новими й обговорити старі меми, доступно дізнатися про ази права інтелектуальної власності методикою мозкового штурму з малюнками та записами на дошці усіх ідей, що генерувала група (про це вже вище є історія про agile).

Впевнений, що нам усім дуже його не вистачатиме.

А ще Богдан був “людиною з фотоапаратом”, тому ми завжди можемо подивитися на себе його очима —

Бувай, Бодя і передавай там усім вітання 👋