​​Юристів врятує колаборація

​​Юристів врятує колаборація

Душить жаба через класного клієнта у іншій практиці? Є варік. Дипломатичною мовою називається так: юристів врятує колаборація.

Ларі Бриджсміт займається медиацією, працює офконсулом у якійсь конторі, викладає і багато пише. Він схожий на Рея Бредбері, тількі очі у Ларі не такі добрі. Я вперше чую про нього, але він замахнувся на цікаву тему. Ну бо яка може бути колаборація між акулами, да?

У статті “Collaboration is the Future” Ларі наполягає на тому, що юристам варто припинити агресивно конкурувати, і почати співпрацювати. Окей, почитаємо.

“Lawyers love conflict. They thrive on it. If anyone can coexist with conflict, it’s a lawyer

— з такого кікера починає він колонку. Далі ідуть аргументи за колаборацію: (а) це дешевше і (б) менше конфліктів.

Невирішені срачі дорого коштують фірмам. Бриджсміт пише про калькулятор вартості срача: коли юрист звалює з фірми, фірма платить 120% його річної винагороди. Прочитайте його фразу голосом судді з плівок ОАСК:

“Із 8 асоціатів один стає партнером. Якщо решта не може заробити фірмі якусь копійку, то навіщо йому жити на наших харчах?”

Але Ларі революціонер і порахував пропорцію: дофігіща бабла фірма витратить на 7 асоціатів. Вони будуть приходити, звалювати, гроші на навчання ідуть, і тільки тоді фірма знайде того самого геніального партнера.

Ну ясно, система юридичної фірми витискає із себе неформатні елементи. І нікуди дітися від правила паретто навіть тут. Як не крути, все одно 100% людей нфіколи не будуть однаково ефективними і лояльними = стануть партнерами. Все одно, фірма тримається на 20% людей. Але Ларі про це не пише, це вже я докинула.

Ларі каже: харе витискати незгодних із вами юристів і не підтримувати “менш популярних”. Замість цього краще вирішити срач, і щоб всі у фірмі жили без звільнень і щасливо.

Щоб менше триндіть, автор підготував конкретні правила. Наприклад, треба зрозуміти, яким способом партнери приймуть рішення. Захищати тих, хто не згоден — шеймінг не поможе, а дискусія допоможе придумати іновацію. Зрозуміти усі альтернативи, а не придумані за 15 хвилин брейншторму. Там є ще правила, але така кількість не влізе в цей пост.

Мда, чувак явно із хіппі. Не знаю, занадто дивно звучить: взяти і змінити формат роботи юридичної фірми і раптом почати чути одне одного? Якась лажа. Юридичний бізнес тримається на королівських привілеях партнера, а опускатися до того, щоб радитися про щось із сіньорами, або дихати спільним повітрям із якимись джунами це ж дніще. Але повернімося до Ларі.

Бриджсміт навалює далі, і пропонує юристам співпрацювати…ви не повірите де: на проєктах.
Він приводить приклад того, як інженер Dell керує командою девелоперів із Microsoft, SAP, Google, Apple. Так не робе на юридичному проєкті, каже Ларі. Бо тут же ієрархія, командування і “можете одним подивитися документ опівночі, пліз”.

Мда, командній роботі не навчають в Одеській юрці. Взагалі цікаво, звідки у юристів, які працюють на одному проєкті, з’являється оце тваринне бажання роз’їбати команду конкурентів? Навіть якщо дві команди юристів на стороні одного клієнта, все одно ж на спільних дзвінках будуть мірятися своїми вужиками і пиптиками. Про слати “я зробила кілька правок, глянь будь ласка, от тільки ТРК включити забула, пробач” за 5 хвилин до дедлайну я взагалі мовчу. На цьому ж тримається наша юридична культура.

Лишилося зрозуміти, нашо Бриджсміту повчати ринок, окрім як для того, щоб продавати свої послуги медіатор? Каже, що його ковбасить ментальне здоров’я, культура і гроші.

10 міліардів осіли не в юрфірмах, а у четвірці і купі інших фірм типу Axiom, lexunited, Pangea3 і LegalZoom“, каже він, і тут не посперечаєшся.

От тільки як впливає організаційна структура (партнерство vs корпорація) на кількість конфліктів між юристами, я так і не догнала