​​ЯК СУДИЛИ ОСКАРА УАЙЛЬДА

Оскар Уайльд
Оскар Уайльд

​​Альфред Дуглас був на 16 років молодший за Оскара. Вони познайомилися на чайній вечірці і відтоді стали нерозлучними. Ця нерозлучність почала турбувати тата Альфреда – маркіза Куінсберрі (John Douglas, Marquess of Queensberry).

Куінсберрі вів чемний для того часу спосіб життя: займався боксом, регулярно зраджував дружині і був професійним скандалістом. Він поставив сину ультиматум: або відмовитись від стосунків з Оскаром, або залишитися без фінансової підтримки батька.

Альфред вибрав Оскара, але Куінсберрі не здавався і почав публічну кампанію проти Оскара, у якій фігурувало слово “содоміт”.

Процес проти Оскара Уайльда по неклепу

Друзі з літературного кола закликали Оскара не пручатися і виїхати з консервативної Англії. Однак, Оскар вирішив судитися з маркізом за наклеп. Він звернувся до баррістера Траверса Хамфріса (Travers Humphreys), який перед тим, як взятися за справу, прямо спитав, чи правдиві ці твердження. Оскар відповів рішучим ні. Хамфріс звернувся до суду, Куінсберрі заарештували. За обвинуваченням у наклепі йому світило два роки тюрми.

У процесі Траверс Хамфріс виступав на стороні обвинувачення. А представляти Оскара він запросив одного із найвідоміших баррістерів свого часу Едварда Кларка (Edward Clarke).

Та професійний скандаліст Куінсберрі вмів за себе постояти. Він винайняв детектива, а той знайшов з десяток свідків, з якими Уайльд мав гомосексуальну близькість. Адвокати Куінсберрі залучили їх у процес в якості свідків, а Оскара допитали щодо відносин з кожним із них, а також щодо моральності його літературних праць.

Коли Хамфріс та Кларк зрозуміли, що справу не просто не виграти, а ще й виникає неабиякий ризик притягнення Оскара до кримінальної відповідальності, вони пропонували Оскару бігти з країни, але той знов відмовився.

Суд виправдав Куінсберрі.

Процес по содомії

Дані свідків гомосексуальності Оскара стали доказом вчинення ним злочину — содомія і непристойна поведінка (sodomy and gross indecency). Оскара Уайльда заарештували 6 квітня 1895 року, йому був 41 рік. Кажуть, щойно суддя Джон Брідж отримав на підпис ордер на арешт Оскара Уайльда, він перервав засідання суду на півтори години, бо хотів дати Уайльду час для втечі з Англії на континент на останньому пароплаві.

Лорд Альфред Дуглас та інші друзі Уайльда, залучені у скандал, були змушені бігти з країни. Уайльд залишившись, у кримінальному процесі заперечував, що мав сексуальні стосунки з набагато молодшими хлопцями-свідками, але в той же час постійно у виступах звертався до розуміння гомосексуальності.

У суді один за іншим з’являлись хлопчики, які давали свідчення про те, що Уайльд просив їх вести себе як жінка, а сам він буде коханцем. Оскар звертався у своїх промовах до філософії Платона, сонетів Мікеланджело і Шекспіра, відносин Давида і Йонатана.

Захист Оскара (його захищав той самий Едвард Кларк), здається, зробив неможливе: ні, вони не переконали присяжних у невинуватості Оскара, але вони домоглися того, що присяжні не змогли прийняти рішення протягом відведеного для цього часу (це називається ‘hung jury’). Процес почався знову.

Під час нового процесу Уайльд був виснажений, зломлений і не відзначався красномовством. Уайльда швидко засудили до двох років ув’язнення. Після звільнення збанкрутілий Уайльд переїхав до Франції, де через 3 роки помер у злиднях.

Куінсберрі теж помер і лорд Дуглас успадкував його статки. Він відмовився допомогати колишньому коханцю Уайльду, заявивши що він не може дозволити собі витрачати кошти ще на когось окрім себе.

Ця історія є однією з найбільших літературних катастроф в історії, і з неї, кажуть, почався рух за захист прав ЛГБТ. Але ж наскільки міцними були яєли у Оскара і його адвокатів. Якби Оскар пристав хоча б на одну із пропозицій втекти із Англії, то точно прожив би ще трохи часу. А щодо адвокатів, то уявіть консервативну Англію кінця 19 сторіччя: чоловічі клуби, сигари, жінка предмет декору, а тут раптом адвокати приймають захист гея — думаю, їм було нелегко.

@stella_furmanovich