​​А ви що думаєте про запис розмови голови Конституційного суду України пана Тупицького?

​​А ви що думаєте про запис розмови голови Конституційного суду України пана Тупицького?

​​Тут мав би за традицією бути пост з сарказмом та жартами про недолугого суддю — майстра бойового суржику, який має проблеми з орієнтуванням по вертикалі та горизонталі, але, мабуть, не цього разу. 

Ось вирвані з конексту фрази топового українського судді:
– отжать завод;
– этой херней заниматься не стоит;
– раскрутили дело и просто с него снять деньги за урегулирование дела потом;
– заплатить бабки и пойти на дно;
– бабло заплатил — и ты уже со значком и в парламенте;
– я просидел на подсосе;
– хер копейку кто дает;
– ну, когда бизнесмены за столом, то госслужащий не платит. Хотя и коррупция как.

Мабуть, найлегший спосіб зрозуміти суть людини — це почути як вона говорить. І справа не в суржику чи дефектах мови. Навіть не у тому, що верхівка суддівської кар’єри спілкується як співак блатних пісень з обриганого шалмана (навряд чи це той суд людською мовою, якого ми всі хотіли).

Тут найбільше вкурвлює те, що уважно слухаючи поважного суддю, можна чітко і ясно почути як він говорить:

— Ось зараз я надзюрю всім в очі, а мені за це нічого не буде. 

Так, майже кожен з нас має в біографії вчинки, за які соромно. Проте не кожен з нас має владу вирішувати долі інших людей або навіть цілої країни. І мудрі люди кажуть, що ніколи не пізно змінитися на краще. От тільки здається, що той випадок безнадійний.

Маю великий сумнів, що хтось у найближчому майбутньому зламає хребет судовому рішалову — оскільки ця істота безхребетна. Лише маю боязку надію, що ситуацію зсередини змінять судді, яким “не в западло сидеть на подсосе”, тобто жити за зарплату (знаю точно, що такі є).